Розділ «Частина ІІ Правові, організаційні і методичні основи вивчення особи в кримінальному судочинстві»

Таким чином, виникла суперечлива ситуація, коли допускаються суб’єктивні засоби пізнання для отримання інформації від людини при розслідуванні і відкидаються об’єктивні методи, які забезпечені інструментальними засобами і дають можливість збирати точнішу інформацію. Зрозуміло, таке становище не можна вважати правильним, оскільки взагалі заперечується можливість пізнання за допомогою засобів науково-технічного прогресу. Тут очевидним є таке: що точніші й надійніші сучасні методи і технічні засоби, то об’єктивнішими і повнішими будуть одержувані наслідки.

Проблему використання технічних засобів пов’язують з методами вивчення інформації про особливості людини. В цьому зв’язку їх поділяють на контактні і безконтактні. Ще в 1967 р. А. Ратінов зазначав, що коли буде вирішено технічну проблему дистанційної реєстрації психофізіологічного стану за допомогою безконтактних датчиків, то може постати питання про використання таких самих технічних засобів в оперативно-тактичних цілях.

Сьогодні назріла потреба наукового розв’язання проблеми щодо можливості збирання інформації від людини на досудовому слідстві за допомогою науково-технічних засобів (наприклад, при допиті, обшуку). В сучасній медичній метрології розроблено надійні методики дослідження параметрів фізіологічної і вищої нервової діяльності людини, причому наслідки їх широко застосовуються. Наприклад, для визначення здатності виконувати роботу заданої складності, реагувати на стресові ситуації тощо. Зазначимо, що вища нервова діяльність досліджується безконтактними засобами телехронорефлексометричним комплексом (ТХРМ-К-1), психофізіологічним комплексом (ПФК-01), приладом нервово-психічного напруження (ПНП) і апаратом “Тонус-НП-1”.

У вітчизняній науці стосовно слідчої діяльності цю проблему розробляють здебільшого біологи, психологи і криміналісти. Наприклад, В. Розовський на основі виконаних ним експериментів зробив висновок про принципову можливість і доцільність використання технічних засобів для діагностики особової інформації при провадженні окремих слідчих дій, таких, як допит. Ця проблема широко обговорювалась у вітчизняній літературі. Численні дослідження в цьому напрямі здійснено й криміналістами інших держав.

Звукова мова — це своєрідний інструмент, за допомогою якого людина, використовуючи певний код, передає інформацію іншій людині. Мова як специфічний вид людської діяльності забезпечує комунікативну функцію слідчого з учасниками процесу. Структура її формується під впливом суспільної практики і мислення на основі мови, яка є найважливішим засобом спілкування між людьми. Тому мовний канал несе інформацію про її джерело принаймні трьох видів: семантичну, тобто що сказало джерело; ідентифікаційну, тобто хто виголосив промову; емоційну, тобто як було сказано.

Сьогодні встановлено окремі види зв’язку поміж емоціями людини і фізичними параметрами її мови, а експериментально — підтверджено можливість розпізнавання за мовою стану її емоційної напруженості. Виявилося, що для емоцій характерний свій набір акустичних ознак голосу, які, на думку фахівців, можна вважати елементами алфавіту мови емоцій. Причому кожна емоція, наприклад, радість, горе, гнів, страх, передаються зміною не якоїсь однієї властивості мови, а практично всіх її властивостей: сили, висоти, тембру, темпоритмічних характеристик.

Для об’єктивної фіксації цих характеристик на практиці розроблено цілий ряд приладів і технічних комплексів, які дають змогу реєструвати емоційний стан людини, яка говорить. Ці зміни викликаються критичними ситуаціями або ситуаціями дефіциту часу, загрозою небезпеки для життя, здоров’я. Такий особливий стан дістав назву емоційної напруженості.

У процесі дослідження безконтактних технічних засобів для реєстрації емоційної напруженості, які використовуються в інших галузях знань, встановлено, що найперспективнішими для цілей криміналістики є технічні комплекси, що розроблені у відділі нейробіоніки Інституту кібернетики ім. В. Глушкова НАН України (автоматизована система всебічного дослідження особи) та психолінгвістичній лабораторії Дніпропетровського державного університету (електронний мовний аналізатор — ЕМА-1; електронний реєстратор темпоральних характеристик мови — ЕРТХМ-1), а також спеціалізований обчислювальний вимірювальний комплекс СОВК, який створено в Українській академії внутрішніх справ на базі ЕОМ. Ці засоби вже сьогодні дають змогу вирішувати практичні завдання об’єктивної фіксації інформації про стан особи допитуваного, а відомі методики, на думку психолінгвістів, придатні в практиці судового розслідування для відмежування істинних показань особи, яка перебуває під слідством, від неправдивих (як “вигаданих” безпосередньо в момент допиту, так і обміркованих заздалегідь).

Аналізатор ЕРА-1 дає можливість безпосередньо в момент допиту аналізувати мовний сигнал за такими параметрами: ступенем переривчатості мовного потоку, який характеризується частотою появи в ньому пауз нерішучості; модуляцією частоти загального тону та інтенсивністю мовного сигналу; темпом артикуляції, який розраховується за кількістю чергування сегментів шумових тональних звуків за одиницю мовного часу; співвідношенням сумарної тривалості пауз у висловлюванні до тривалості “чистої мови”.

Реєстратор темпоральних характеристик мови ЕРТХМ-1 дає змогу реєструвати таке: кількість пауз у мові та їх сумарну тривалість; сумарну тривалість “чистої мови” і латентного періоду реакції на запитання. Прилади ЕРА-1 і ЕРТХМ-1 безконтактні, введення мовної інформації здійснюється з мікрофона або магнітофона.

Комплекс СОВК розроблено на базі ЕОМ і апаратури аналізу-синтезу мови. Його прототипом є гармонійний вокодер із швидкістю інформації 2400 біт/сек. Комплекс включає: аналізатор миттєвого спектра мовних сигналів; відокремлювач основного фону; гармонійний синтезатор мови; інтерфейсні блоки з’єднання апаратурного тракту з процесором ЕОМ; математичне забезпечення, яке дає змогу виконувати первинну обробку мовної інформації в реальному масштабі часу.

Особливістю розроблених безконтактних засобів реєстрації психофізіологічних ознак, що відображаються в мові людини, є те, що їх можна використовувати для аналізу української, російської, англійської, грузинської та інших мов світу.

Самостійна біотехнічна автоматизована система багатобічного дослідження особи дає можливість визначити соціологічні, психологічні й фізіологічні властивості людини і використовувати це при підготовці і проведенні слідчих дій, організаційних та оперативно-розшукових заходів.

3.2. Використання новітніх методів і технологій для дослідження особи обвинуваченого

3.2.1. Правові і методологічні передумови використання спеціальних знань для одержання відомостей про особу обвинуваченого

Скільки існує людство, стільки живуть у ньому потреба і прагнення спілкуватися та обмінюватися інформацією. З розвитком суспільства накопичувався досвід оволодіння засобами й методами інформаційного обміну. Відомо, що сьогодні інформація і комунікація не лише посіли почесне місце в освітянській, науковій та практичній діяльності, а й стали найхарактернішими ознаками нашого часу. Весь подальший розвиток людства значною мірою пов’язаний з удосконаленням діяльності в галузі інформатизації і комунікації. Тому справедливим буде вислів: хто володіє інформацією і знаннями, той володіє світом.

Інформація сьогодні стає однією з основних цінностей людської цивілізації. В економічно розвинених країнах національні інформаційні ресурси почали формуватися так само, як матеріальні й енергетичні. В Англії, Німеччині, США, Японії, інших розвинених країнах поступово відбувається перехід від індустріальної економіки до економіки інформаційної. Тенденція перекачування трудових ресурсів зі сфери матеріального виробництва в інформаційну сферу найпомітніша в Японії. Тут у державних масштабах активно втілюється програма створення так званого інформаційного суспільства. Згідно з цією програмою розроблені “інтелектуальні” ЕОМ п’ятого покоління; планується зробити інформацію такою ж доступною, як вода, газ та електроенергія.

Уже сьогодні половина загальної кількості працездатного населення розвинених країн світу зайнята в так званій інформаційній сфері діяльності. Вперше в історії людства інформація стає одним з основних предметів праці. Постає запитання: що ж слід розуміти під словом «інформація»? В широкому сенсі інформація — це дані, повідомлення, знання. Кожне слово, буква, річ, явище природи, подія несуть свою особисту інформацію. Слово “інформація” походить від лат. informatio — пояснення, роз’яснення, виклад.

У 50-60-х роках ХХ ст. поняття “інформація” стало об’єктом різноманітних досліджень. Тепер воно є одним із фундаментальних у сучасній науці. Дослідження в різних галузях знань дали змогу поглибити поняття інформації, визначити окремі найсуттєвіші його відтінки, специфічні для окремих видів діяльності.

Термін “інформація” в юридичній літературі стали використовувати з 70-х років ХХ ст. у наукових працях з проблем боротьби зі злочинністю і вдосконалення розслідування злочинів. У цьому зв’язку важливо зазначити, що окремі автори в своїх публікаціях при характеристиці криміналістичного значення поняття “інформація” вживають назву “криміналістична інформація”, яка не відповідає його суті. З цього приводу Р. Бєлкін критично зауважив, що ця назва взагалі позбавлена смислу, оскільки криміналістично значущого (а саме це мається на увазі) в ній немає. Тому що так витлумачити можна будь-яку інформацію, якщо вона має значення для встановлення істини у справі. Термін же “криміналістична інформація” наводить на думку про якісь іманентно притаманні інформації криміналістичні якості, котрих взагалі будь-яка інформація не має.