РОЗДІЛ IV ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

178.1. Коментована стаття визначає порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність. Попередній Закон України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» не містив окремих положень (статей) щодо регулювання діяльності фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Поняття незалежної професійної діяльності наведено у пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У цьому пункті вказується на обов’язок фізичних осіб, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання. При цьому такі особи стають на податковий облік як самозайняті особи (п. 63.5 ст. 63). Порядок взяття на податковий облік регулюється ст. 65 розділу II Кодексу. Пунктом 178.1 коментованої статті передбачається необхідність в отриманні довідки про взяття на облік в органах державної податкової служби. При цьому п. 65.5 ст. 65 Кодексу передбачає видачу лише довідки про взяття на облік платника податку — особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність. Свідоцтво про реєстрацію розглядається як документ, який підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності і видається при здійсненні державної реєстрації такої діяльності відповідним уповноваженим органом. Тому, застосовуючи положення даної ст. 178, під Свідоцтвом про реєстрацію в органах ДПС потрібно розуміти саме довідку про взяття на податковий облік.

178.2. Відповідно до даного пункту коментованої статті оподаткування доходів, отриманих громадянами від провадження незалежної професійної діяльності, здійснюється на загальних підставах. Тобто до них застосовується основна ставка 15 %, а у випадку, коли загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку з доходів фізичних осіб становить 17 % суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 %.

178.3. Об’єктом оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, відповідно до п. 178.3, є скупний чистий дохід, який визначається як різниця між доходом та витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. Такі витрати мають бути документально підтвердженими. Зокрема, відповідно до Листа Мін’юсту від 02.02.2006 р. № 31–35/20, діяльність приватних нотаріусів як фізичних осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, пов’язана із такими обов’язковими витратами на:

— користування приміщенням (орендна плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов’язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України «Про нотаріат»);

— користування телефонним зв’язком;

— одержання спеціальних бланків нотаріальних документів, книг обліку та реєстрів, необхідних у роботі нотаріуса;

— виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну (ст. 26 Закону України «Про нотаріат»);

— укладання договору службового страхування або внесення страхової застави (ст. 28 Закону України «Про нотаріат»);

— придбання канцелярського приладдя;

— оплату інформаційно-технічних послуг щодо користування державними реєстрами, що діють у системі нотаріату; модернізацію та обслуговування комп’ютерної та копіювальної техніки, придбання комплектів картриджів;

— оплату праці найманих працівників за трудовими угодами;

— сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

— придбання офіційних видань, рекомендованих Міністерством юстиції України, проходження навчання з підвищення професійного рівня;

— використання електронної бази законодавства.

Разом з тим зазначається, що фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність і не отримали свідоцтва про взяття на облік, не мають права зменшувати отримані у процесі діяльності доходи на величину витрат, пов’язаних з отриманням цих доходів. Для таких осіб об’єктом оподаткування податку з доходів фізичних осіб є отриманий сукупний дохід.

178.4. Закріплюється обов’язок фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подавати податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб. При цьому, відповідно до пп. 49.18.4 коментованого Кодексу, базовим звітним періодом для подання такої декларації є календарний рік. Строк подання декларації для платників податку на доходи фізичних осіб “ до 1 травня року, що настає за звітним. Разом з тим іноземці та особи без громадянства, які стали на облік в органах державної податкової служби як самозайняті особи, є резидентами. Вони у своїх річних податкових деклараціях повинні відобразити не тільки доходи від здійснення незалежної професійної діяльності, а й доходи з джерел їх походження в Україні та іноземні доходи.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу фізична особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, може використовувати найману працю не більше як чотирьох фізичних осіб. У такому випадку, перша буде виступати податковим агентом для фізичних осіб, які перебувають з нею в трудових відносинах. У такому разі, відповідно до п. 51.1 ст. 51 даного Кодексу, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність як податковий агент зобов’язана буде подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

178.5. Фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, можуть отримувати доходи за здійснення своєї діяльності від інших суб’єктів господарювання — податкових агентів. У такому випадку, відповідно до п. 178.5 даної статті, якщо вони пред’являють копію свідоцтва про взяття їх на податковий облік як фізичних осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, то податок з їх доходів у джерела виплати не утримується. У такому разі, відповідно до пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, якщо платник податку отримує окремі види доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, то він самостійно зобов’язаний включити таку суму доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з податку на доходи фізичних осіб.