Хімічні формули та символи забруднюючих речовин атмосферного повітря
Назва забруднюючої речовини | Хімічна формула/ хімічні символи/пояснення |
1 | 2 |
Азоту оксиди | Оксидів азоту є 6: N2O, NO, N2O3, NO2, N2O4, N2O5. |
Викиди оксидів нітрогену (N) та сульфуру (S) призводять до такої глобальної екологічної проблеми, як кислотні опади, які, у свою чергу, призводять до зменшення біологічного різноманіття, закиснення ґрунтів та зменшення їх родючості, негативного впливу на здоров’я населення тощо | |
Аміак | NН3 |
Ангідрид сірчистий | SO2 |
Ацетон | СH3-С(O) — СH3 |
Бенз(о)пірне | С20Н12 |
Бутилацетат | СH3СOOС4H9 |
Ванадію п’ятиокис | V2O5 |
Водень хлористий | НСІ |
Вуглецю окис | СO |
Вуглеводні | До вуглеводнів належать органічні речовини, що складаються лише з вуглецю (карбону) та водню (гідрогену). До них відносять насичені вуглеводні СnH2n+2 (метан, етан тощо), ненасичені СnН2n та СnН2n2-2. |
Наведена ставка податку у ст.243.1 не стосується ароматичних вуглеводнів |
Газоподібні фтористі сполуки | HF, SIF4 (у перерахунку на Б) |
Тверді речовини | Пил виробничий (нетоксичний) |
Кадмію сполуки | Сполуки Cd |
Марганець та його сполуки | Мn та його сполуки |
Нікель та його сполуки | Nі та його сполуки |
Озон | О3 |
Ртуть та її сполуки | Hg та її сполуки |
Свинець та його сполуки | Рb та його сполуки |
Сірководень | H2S |
Сірковуглець | CS2 |
Спирт н-бутиловий | СH3-СH2-СН2-СН2-ОН |
Стирол | С8H8 |
Фенол | С6Н5-ОН |
Формальдегід | НСОН |
Хром та його сполуки | Сr та його сполуки |
З пункту 243.1 видно, що за деякими речовинами встановлені набагато вищі від інших ставки податку. Вказані значення ставок є обґрунтованими через шкідливість та небезпечність для здоров’я населення цих забруднюючих речовин. Найбільшої шкоди організму людини завдає бенз(о)пірен, який навіть у невеликих кількостях здатний виявляти як мутагенну, так і канцерогенну дію на живі організми (людей, тварин тощо), що і визначило величину ставки податку за його викид в атмосферне повітря на рівні 1 554 343 грн за тонну.
243.2. Відповідно до «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)» гранично-допустима концентрація (далі — ГДК) забруднюючої речовини (полютанту) в атмосферному повітрі населених місць — це максимальна концентрація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає прямого або опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність людини, не погіршується її самопочуття та санітарно-побутові умови життя. ГДК встановлюється на основі тривалих досліджень за спеціальною методикою у підрозділах гігієнічного профілю, акредитованих Комітетом з питань гігієнічної регламентації МОЗ України, та затверджується головним державним санітарним лікарем України. Розрізняють два типи ГДК: максимальна разова — термін дії 20 хвилин, середньодобова — 24 години.
Таблиця 243.2
Гранично-допустимі концентрації та класи небезпечності забруднюючих речовин атмосферного повітря (наказ МОЗ України від 09.07.1997 р. № 201 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)»)
№ | Речовини | Гранично допустимі концентрації, мг/м3 | Максимальна разова | Середньодобова | Клас |
з/п | небезпечності | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
1. | Барій вуглекислий (у перерахунку на барій) | — | 0,004 | 1 | |
2. | Бенз(а) пірне | - | 0,1 мкг/100 м3 | 1 | |
3. | Ванадію п’ягиоксид | — | 0,002 | 1 | |
4. | Кадмій — азогнокислий, йодистий, сірчанокислий, хлористий (у перерахунку на кадмій) | 0,0003 | 1 | ||
5. | Озон | 0,16 | 0,03 | 1 | |
6. | Пил азбестовмісний (з вмістом хризотилазбесту до 10 %) по азбесту | 0,06 волокон у мл повітря | 1 | ||
7. | Пил поліметалічний свинцево-цинкового виробництва (з вмістом свинцю до 1 %) | 0,0001 | 1 | ||
8. | Ртуть — металічна, каломель, сулема; оксид червоний, оксид жовтий; азотнокисла закисна водна, азотнокисла окисна водна, амідохлорна, двойодиста, оцтовокисла, хлориста, хлорна (у перерахунку на ртуть) | 0,0003 | 1 | ||
9. | Свинець і його неорганічні сполуки (у перерахунку на свинець) | 0,001 | 0,0003 | 1 | |
10. | Свинець сірчистий (у перерахунку на свинець) | — | 0,0017 | 1 | |
11. | Талію карбонат (у перерахунку на талій) | — | 0,0004 | 1 | |
12. | Азоту диоксид | 0,085 | 0,04 | 2 | |
13. | Анілін | 0,05 | 0,03 | 2 | |
14. | Білок пилу білково-вітамінного концентрату (БВК) | — | 0,001 | 2 |
15. | Бензол | 1,5 | 0,1 | 2 | |
16. | Бром | - | 0,04 | 2 | |
17. | Водень хлористий (соляна кислота) по молекулі НС1 | 0,2 | 0,2 | 2 | |
18. | Водень ціанистий (синильна кислота) | - | 0,01 | 2 | |
19. | Вуглець чотирихлорний | 4 | 0,7 | 2 | |
20. | Дихлоретан | 3 | 1 | 2 | |
21. | Заліза хлорид (у перерахунку на залізо)* | — | 0,004 | 2 | |
22. | Іод | - | 0,03 | 2 | |
23. | Кадмію оксид (у перерахунку на кадмій) | — | 0,0003 | 2 | |
24. | Кислота мурашина | 0,2 | 0,05 | 2 | |
25. | Кобальту оксид | — | 0,001 | 2 | |
26. | Кобальт сірчанокислий (у перерахунку на кобальт) | 0,001 | 0,0004 | 2 | |
27. | Марганець і його сполуки (у перерахунку на двоокис марганцю) | 0,01 | 0,001 | 2 | |
28. | Міді оксид (у перерахунку на мідь) | — | 0,002 | 2 | |
29. | Мідь сірчиста (у перерахунку на мідь) | 0,003 | 0,001 | 2 | |
30. | Мідь сірчанокисла (у перерахунку на мідь) | 0,003 | 0,001 | 2 | |
31. | Мідь хлориста (у перерахунку на мідь) | — | 0,002 | 2 | |
32. | Мідь хлорна (у перерахунку на мідь) | 0,003 | 0,001 | 2 | |
33. | Миш’як, неорганічні сполуки (у перерахунку на миш’як) | — | 0,003 | 2 | |
34. | Нітробензол | 0,008 | 0,008 | 2 | |
35. | Нітробромбензол | 0,12 | 0,01 | 2 | |
36. | Сірководень | 0,008 | - | 2 | |
37. | Сірковуглець | 0,03 | 0,005 | 2 | |
38. | Синтетичні миючі засоби типу «Кристал» на основі алкілсульфату натрію | 0,04 | 0,01 | 2 | (контроль за алкілсульфатом натрію) |
39. | Стирол | 0,04 | 0,002 | 2 | |
40. | Фенол | 0,01 | 0,003 | 2 | |
41. | Формальдегід | 0,035 | 0,003 | 2 | |
42. | Фтористі сполуки газоподібні (фтористий водень, чотирифторний кремній) у перерахунку на фтор | 0,02 | 0,005 | 2 |
43. | Фтористі сполуки добре розчинні неорганічні (фторид натрію, гексафторсилікат натрію) у перерахунку на фтор | 0,03 | 0,01 | 2 | ||||||||||||
44. | Фтористі сполуки погано розчинні неорганічні (фторид алюмінію, гексафторалюмінат натрію) у перерахунку на фтор | 0,2 | 0,03 | 2 | ||||||||||||
45. | Хлор | 0,1 | 0,03 | 2 | ||||||||||||
46. | Азоту оксид | 0,4 | 0,06 | 3 | ||||||||||||
47. | Ангідрид сірчистий | 0,5 | 0,05 | 3 | ||||||||||||
48. | Водень бромистий | 1 | 0,1 | 3 | ||||||||||||
49. | Етилбензол | 0,02 | 0,02 | 3 | ||||||||||||
50. | Етилен | 3 | 3 | 3 | ||||||||||||
51. | Заліза оксид (у перерахунку на залізо)* | — | 0,04 | 3 | ||||||||||||
52. | Заліза сульфат (у перерахунку на залізо)* | — | 0,007 | 3 | ||||||||||||
53. | Кальцію гідроксид, карбонат, оксид, хлорид | — | 0,05 | 3 | ||||||||||||
54. | Кислота оцтова | 0,2 | 0,06 | 3 | ||||||||||||
55. | Магнію оксид | 0,4 | 0,05 | 3 | ||||||||||||
56. | Натрію сульфат | 0,3 | 0,1 | 3 | ||||||||||||
57. | Натрію сульфіт | 0,3 | 0,1 | 3 | ||||||||||||
58. | Олова хлорид (у перерахунку на олово) | 0,5 | 0,05 | 3 | ||||||||||||
59. | Олова диоксид, оксид, сульфат, Олов’янокислий натрію гідрат (у перерахунку на олово) | 0,02 | 3 | |||||||||||||
60. | Пил зерновий | 0,2 | 0,03 | 3 | ||||||||||||
61. | Пил каїніту | 0,5 | 0,1 | 3 | ||||||||||||
62. | Пил калімагнезії (калімаг-40) | 0,5 | 0,15 | 3 | ||||||||||||
63. | Пил бавовни | 0,2 | 0,05 | 3 | ||||||||||||
64. | Пил неорганічний, що містить двоокис кремнію в %: | більше 70 (дінас і ін.) | 0,15 | 0,05 | 3 | 70–20 (шамот, цемент і ін.) | 0,3 | 0,1 | 3 | нижче 20 (доломіт і ін.) | 0,5 | 0,15 | 3 | |||
65. | Пил цементного виробництва (з вмістом оксиду кальцію більше 60 % і диоксиду кремнію більше 20 %) | 0,02 | 3 | |||||||||||||
66. | Сажа | 0,15 | 0,05 | 3 | ||||||||||||
67. | Спирт фурфуриловий | 0,1 | 0,05 | 3 |
68. | Толуол | 0,6 | 0,6 | 3 |
69. | Феноли сланцеві | 0,007 | - | 3 |
70. | Формамід | - | 0,03 | 3 |
71. | Хлорбензол | 0,1 | 0,1 | 3 |
72. | Ацетон | 0,35 | 0,35 | 4 |
73. | Бензин (нафтовий, малосірчистий у перерахунку на вуглець) | 5 | 1,5 | 4 |
74. | Бензин сланцевий (у перерахунку на вуглець) | 0,05 | 0,05 | 4 |
75. | Бутан | 200 | - | 4 |
76. | Вуглецю оксид | 5 | 3 | 4 |
77. | Етил хлористий | - | 0,2 | 4 |
78. | Калію карбонат (поташ) | 0,1 | 0,05 | 4 |
79. | Магнію хлорат | - | 0,3 | 4 |
80. | Метилен йодистий | 0,4 | - | 4 |
81. | Метилен хлористий | 8,8 | - | 4 |
82. | Нафталін | 0,003 | 0,003 | 4 |
83. | Пентан | 100 | 25 | 4 |
84. | Спирт етиловий | 5 | 5 | 4 |
* При сумісній присутності в атмосферному повітрі контроль належить проводити по ГДК хлориду заліза.
Примітки. 1) у випадках визначення недиференційованого за складом пилу (аерозолю) допускається приймати значення ГДК його: максимальної разової — 0,5 мг/куб. м, середньодобової — 0,15 мг/куб. м, 3-й клас небезпечності. Ці значення не стосуються аерозолів органічних і неорганічних сполук (металів, їх солей, пластмас, біологічних, лікарських препаратів і ін.), для яких встановлюються відповідні ГДК;
2) загальна запиленість, що створюється викидами підприємств та інших об’єктів з вмістом твердих аерозолів різних хімічних сполук, у повітряному середовищі навколишньої житлової забудови не повинна перевищувати ГДК, встановленої для недиференційованого за складом пилу (див. п. 1 приміток).
243.3. Орієнтовний безпечний рівень впливу речовин (далі — ОБРВ) — це максимальна концентрація забруднюючої речовини, яка визнається орієнтовно безпечною при дії на людину та встановлюється як тимчасовий гігієнічний норматив допустимого вмісту речовини в атмосферному повітрі населених пунктів. ОБРВ подані на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та починає діяти після затвердження головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін. Значення ОБРВ представлені у ГН 2.2.6.-166-2009 «Орієнтовно безпечні рівні впливу забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць», що затверджені Постановою головного державного санітарного лікаря України від 11.12.2009 р № 34 «Про затвердження значень гігієнічних нормативів хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць».
243.4. Двоокис вуглецю (СO2) — вуглекислий газ, який є одним із основних чинників явища «парникового ефекту», що регулюються Кіотським протоколом. Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008–2012 рр. усіма країнами, які його ратифікували. За точку відліку парникових газів був взятий 1990 рік. Згідно з протоколом для кожної країни встановлюється максимально допустима межа викидів.
Кіотський протокол пропонує кілька механізмів. Перший — торгівля квотами. Якщо країна не використовує на 100 % дозвіл на викид парникових газів (квоту), вона може продати його іншій державі. Другий механізм — проекти спільного впровадження. Згідно з Кіотським протоколом розвинені держави разом з країнами з перехідною економікою можуть здійснювати спільні проекти зі зниження викидів на територіях цих країн, а потім «ділити» отриманий ефект — «передавати» один одному отримані «одиниці зниження викидів».
Згідно з науковими прогнозами, за умови повного виконання протоколу всіма сторонами конвенції, до 2050 року ці заходи змогли б зменшити глобальну температуру на 0,02-0,28 градуси. Україна ратифікувала Кіотський протокол 4 лютого 2004 року.
У Звіті ООН з людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність в розділеному світі» однією з основних рекомендацій є оподаткування вуглецю як механізму зниження викидів парникових газів в атмосферу. Поступове підвищення податків на вуглець може стати впливовим інструментом для зміни структури стимулів для інвесторів. Поєднання податків з контролем над викидами має бути спрямованим на скорочення викидів до рівня 30 % до 2020 р.[297].
Таким чином, запровадження ставок податку за викиди СО2, по-перше, відповідає вимогам Кіотського протоколу, по-друге, сприяє впровадженню інноваційних технологій щодо зменшення викидів парникових газів, по-третє, відповідає практиці екологічного оподаткування розвинених країн світу.
243.5. На сьогодні відомо близько 4 млн хімічних сполук і з кожним роком їх кількість збільшується. Необхідність довготривалого періоду вивчення властивостей даних сполук, у т. ч. вивчення їх біологічного впливу на людину та компоненти навколишнього природного середовища, зумовлює відсутність встановлених показників гранично-допустимих концентрацій, орієнтовно безпечних рівнів впливу та/чи класу небезпечності. Тому ставки податку за викиди даних речовин (сполук) встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті.
Стаття 244. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва: (Абзац перший пункту 244.1 статті 244 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011)
Вид палива | Ставка податку, гривень за тонну |
Бензин неетилований | 68 |
Бензин сумішевий | 56 |
Зріджений нафтовий газ | 92 |
Дизельне біопаливо | 58 |
Дизельне пальне із вмістом сірки: | |
більш як 0,2 мас. % | 68 |
більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. % | 52 |
більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. % | 47 |
не більш як 0,005 мас. % | 30 |
Мазут | 68 |
Стиснений природний газ | 46 |
Бензин авіаційний | 47 |
Гас | 58 |
244.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі ввезення палива на митну територію України:
Вид палива | Код товару згідно з УКТ ЗЕД | Опис товару згідно з УКТ ЗЕД | Ставка податку, гривень за тонну | |||||||||||||||||||||||||
Бензин неетилований | 2710 11 41 19 | Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше | 68 | 2710 11 41 39 | 2710 11 41 99 | 2710 11 45 99 | 2710 11 49 99 | |||||||||||||||||||||
Бензин сумішевий | 2710 11 41 11 | Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші | 56 | 2710 11 41 31 | 2710 11 41 91 | 2710 11 45 11 | 2710 11 49 11 | 2710 11 41 19 | Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші | 2710 11 41 39 | 2710 11 41 99 | 2710 11 45 99 | 2710 11 49 99 | |||||||||||||||
Зріджений | 2711 11 00 00 | газ природний скраплений (зріджений) | 92 | 2711 12 11 00 | пропан скраплений (зріджений), для використання як паливо | 2711 14 00 00 | етилен, пропілен, бутилен і бутадієн скраплені (зріджені) | 2711 19 00 00 | інші гази нафтові скраплені (зріджені) | |||||||||||||||||||
нафтовий | ||||||||||||||||||||||||||||
газ | ||||||||||||||||||||||||||||
Дизельне | 3824 90 98 00 | біодизель | 58 | |||||||||||||||||||||||||
біопаливо | ||||||||||||||||||||||||||||
Дизельне пальне з вмістом сірки | важкі дистиляти (газойлі) із вмістом сірки: | |||||||||||||||||||||||||||
2710 19 49 00 | більш як 0,2 мас. % | 68 | 2710 19 41 30 | більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. % | 52 | 2710 19 45 00 | 2710 19 41 20 | більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. % | 47 | 2710 19 41 10 | не більш як 0,005 мас. % | 30 | паливо рідке (мазут) | 2710 19 61 00 | не більш як 1 мас. % | 30 | 2710 19 63 00 | більш як 1 мас. %, але не більш як 2 мас. % | 47 | 2710 19 65 00 | більш як 2 мас. %, але не більш як 2,8 мас. % | 52 | 2710 19 69 00 | більш як 2,8 мас. % | 68 | |||
Бензин | 2710 11 31 00 | бензини авіаційні | 47 | |||||||||||||||||||||||||
авіаційний | ||||||||||||||||||||||||||||
Гас | 2710 19 21 00 | гас, що використовується як паливо для реактивних двигунів | 58 | 2710 19 25 00 | гас, що використовується як паливо для інших видів двигунів, крім реактивних двигунів |
(Статтю 244 доповнено пунктом 244.2 згідно із Законом України № 3609-VI від 07.07.2011)
244. Введення в дію ставок податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин та парникових газів у повітря пересувними джерелами забруднення (транспортними засобами, рух яких супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (пп. 14.1.142 ПК) здійснюється з метою як реалізації національної екологічної політики стосовно заходів щодо обмеження забруднення атмосфери, так і для виконання міжнародних зобов’язань країни у зв’язку з ратифікацією Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі і Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (у тому числі Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ VIII ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК“ на сторінці 9. Приємного читання.