TextBook 245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти:
| Назва забруднюючої речовини | Ставка податку, гривень за тонну |
| Азот амонійний | 802 |
| Органічні речовини (за показниками БСК 5) | 321 |
| Завислі речовини | 23 |
| Нафтопродукти | 4718 |
| Нітрати | 69 |
| Нітрити | 3939 |
| Сульфати | 23 |
| Фосфати | 641 |
| Хлориди | 23 |
245.2. Ставки податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично-допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу:
| Гранично-допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовно-безпечний рівень впливу (міліграмів на літр) | Ставка податку, гривень за тонну |
| до 0,001 (включно) | 84033 |
| 0,001 — 0,1 (включно) | 60928 |
| 0,1–1 (включно) | 10504 |
| 1 — 10 (включно) | 1069 |
| понад 10 | 214 |
245.3. За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично-допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично-допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 цієї статті.
245.4. За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 245.1 і 245.2 цієї статті, збільшуються у 1,5 рази.
245. Ставки податку за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю бази оподаткування (1 тонна забруднюючих речовин, що надходять у водні об’єкти від водокористувача). До прийняття ПКУ ставки екологічного податку називалися нормативами збору за забруднення навколишнього природного середовища та встановлювалися відповідно до Постанови КМУ № 303 від 01.03.1999 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».
Щорічно до ПКУ відповідним Законом будуть вноситись зміни щодо коригування ставок оподаткування, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.
245.1. Величина ставки податку залежить від ступеня впливу даної забруднюючої речовини на здоров’я населення та компоненти навколишнього природного середовища. У даній статті ПКУ наведено ставки податку за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти. Наведемо хімічні формули за видами речовин та деякі пояснення.
Таблиця 245.1
Хімічні формули речовин, що скидаються у водні об’єкти
| Назва забруднюючої речовини | Хімічні формули/пояснення |
| Азот амонійний | Азот (N) катіону амонію NН4+ в сполуках типу (NН4)mКЗ, де m — валентність кислотного залишку (КЗ) |
| Органічні речовини (за показниками БСК 5) | Органічними називаються речовини, які складаються з вуглецю (карбону) та водню (гідрогену). Крім того, до складу органічних сполук можуть входити і різні гетероатоми (оксисен О, сульфур S, нітроген N тощо). |
| БСК — біохімічне споживання кисню. Відповідно до керівної нормативної документації КНД 211.1.4.02–95. «Методика визначення БСК в природних і стічних водах» біохімічне споживання кисню (БСК5) — це кількість кисню в міліграмах, потрібна для окиснення органічних речовин, що містяться в 1 л води, аеробними бактеріями до СО2 і Н2О впродовж 5 діб. БСК5 — важливий екологічний показник стану природних водойм. Високий вміст органічних речовин у воді призводить до інтенсивного розмноження мікроорганізмів, що може зумовити зниження вмісту розчиненого кисню та створити гіпоксичні умови і загибель окремих видів живих організмів | |
| Завислі речовини | Завислі (зважені, зависі) тверді речовини, що певні у водах, складаються з часток глини, піску, мулу, суспендованих органічних і неорганічних речовин, планктону й мікроорганізмів. Концентрація зважених часток пов’язана з сезонними факторами, а також з режимом стоку і залежить від танення снігу, порід, що складають річище, а також від антропогенних факторів, таких як скиди стічних вод промислових підприємств та агропромислового комплексу, гірські розробки і т. н Завислі речовини впливають на прозорість води і на проникнення світла у водойми, на температуру, розчинність компонентів поверхневих вод, адсорбцію токсичних речовин, а також на склад і розподіл відкладень і на швидкість осадоутворення. Вода, у якій багато зважених часток, не підходить для рекреаційного використання з естетичних розумінь. |
| Вміст завислих речовин у воді водойми після скидання стічних вод не повинен зростати більш ніж на 0,25 і 0,75 мг/л для водойм відповідно першої та другої категорій. Для водойм, які містять понад 30 мг/л природних мінеральних речовин, допускається збільшення концентрації' завислих речовин у воді не більше ніж на 5 %. Стічні води, які містять завислі речовини зі швидкістю осідання понад 0,4 мм/с для проточних водойм і понад 0,2 мм/с для водосховищ, скидати забороняється | |
| Нафтопродукти | Нафтопродукти — продукти, одержані внаслідок переробки нафти на нафтопереробних заводах. Скид нафтопродуктів призводить до негативного впливу на здоров’я населення та стан водних об’єктів, оскільки 1л нафти/нафтопродуктів вбиває всі живі організми в 40 м води |
| Нітрати | Me (NO3)n |
| Нітрити | Ме (NO2)n |
| Сульфати | Ме2 (SО4)n |
| Фосфати | Ме3 (PО4)n |
| Хлориди | МеСІn |
де n — валентність металу.
245.2. Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР гранично-допустима концентрація (далі — ГДК) речовини у воді — це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування. Водокористування — використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об’єктів). Нижче наводяться ГДК найбільш поширених забруднюючих речовин у воді водойм господарсько-побутового та культурно-побутового призначення.
Таблиця 245.2
ГДК шкідливих речовин у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення (затверджені Минздравом СРСР № 6025-91 від 21.10.1991 р. «Предельно-допустимые концентрации (ПДК) и ориентировочные допустимые уровни (ОДУ) вредных веществ в воде водных объектов хозяйственно-питьевого и культурно-бытового водопользования»)
| Речовина | ГДК, мг/л | Речовина | ГДК, мг/л |
| За санітарно-токсикологічним лімітуючим показником шкідливості | |||
| Анілін | 0,1 | Нітрохлорбензол | 0,05 |
| Арсен | 0,03 | Піридин | А! |
| Бензол | 0,5 | Поліакриламід | 2,0 |
| Берилій | 0,0002 | Роданіди | и_ |
| Гексаметилендіамін | 0,01 | Ртуть | 0,0005 |
| Гексахлорбензол | 0,05 | Свинець | 0,03 |
| Гексоген | 0,1 | Г етраетилсвинець | 0 |
| Нітрити, нітрати (за нітрогеном) | 10,0 | Формальдегід | 0,01 |
| За загальносанітарним | |||
| лімітуючим показником шкідливості | |||
| Аміак (за нітрогеном) | м. | Тринітротолуол | 0,5 |
| Диметилформамід | 10,0 | Фенол (карболова кислота) | 0,001 |
| Кадмій | 0,001 | Хлор активний | 0 |
| Капролактам | ж | Хлорбензол | 0,02 |
| Кобальт | 0,1 | Хлорофос | 0,05 |
| Мідь | 1,0 | Хром тривалентний | 0,5 |
| Нікель | 0,1 | Хром шестивалентний | 0,1 |
| Тіофос | 0,003 | Цинк | 1,0 |
| Толуол | 0,5 | Чотирихлористий вуглець | 0,3 |
| За органолептичним лімітуючим показником шкідливості | |||
| Бензин | 0,1 | Залізо | 0,5 |
| Гас | 0,1 | Наота з високим вмістом сірки | 0,1 |
| Гексахлоран | 0,02 | Наота (інша) | 0,3 |
| Динітробензол | 1А | Найтові кислоти | 0,3 |
| Дихлорбензол | 0,002 | Пікринова кислота | 0,5 |
| Дихлорфенол | 0,002 | Пропілен | 0,5 |
| Дихлоретан | 2,0 | Сірковуглець | 1,0 |
| ДДГ | 0,1 | Скипидар | 0,2 |
245.3. Орієнтовний безпечний рівень впливу речовин (далі — ОБРВ) — це максимальна концентрація забруднюючої речовини, яка визнається орієнтовнобезпечною при скиді у водний об’єкт зворотних вод та приймається як тимчасовий гігієнічний норматив допустимого вмісту речовини у воді водних об’єктів. ОБРВ встановлюється на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та набуває чинності після затвердження головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін. ОБРВ подані у наказі МОЗ України № 336 від 21.11.1997 р. «Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів (ГДК та ОБРВ) у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі населених місць та (ОДР) у воді водоймищ».
За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено ГДК або ОБРВ, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично-допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 цієї статті, тобто 84 033 грн за тонну.
245.4. Дотримання науково-обґрунтованих норм скидання стічних вод у водойми повинно забезпечувати ефективне самоочищення води, тобто ліквідацію у воді водних об’єктів речовин, що потрапили в неї, під впливом мікроорганізмів. Крім того, до процесів самоочищення можуть бути віднесені також сорбція розчинених сполук планктоном і донними відкладами, агломерація та осідання часточок, нарешті, розбавляння забрудненого потоку чистими потоками водойми тощо. Тому під самоочищенням розуміють сукупність біохімічних, фізико-хімічних та гідродинамічних (розбавляння) процесів, які зумовлюють зниження концентрації забруднюючих речовин у воді водного об’єкта. У забруднених водних об’єктах завжди відбуваються з тією чи іншою інтенсивністю природні процеси, спрямовані на відновлення первісних властивостей і складу води. Отже, ці процеси безупинно формують фон забруднення, що постійно змінюється у часі.
Застосування підвищуючого коефіцієнта до ставки — 1,5 (відповідно до пункту 245.4 ПК України), зумовлене тим, що озера та ставки є закритими і тому відновлення (самоочищення) води водойм здійснюється повільніше.
Стаття 246. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах
246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:
246.1.1. обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, — 431 гривня за одиницю;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ VIII ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК“ на сторінці 12. Приємного читання.