Розділ «D. ОСКАРЖЕННЯ»

41. Суд передовсім повторює, що Конвенція не гарантує як такого права на передання справи національним судом в інший національний або міжнародний орган для попереднього врегулювання... Відповідно до порядку функціонування такого механізму, суд перевіряє, чи має він право або чи зобов’язаний кудись передати питання, що вимагає й розгляду і розв’язання на попередньому етапі, насамперед упевнившись у тому, що відповідь на це питання треба мати, перш ніж він зможе ухвалити рішення у справі. Однак цілком можливо, що за певних обставин відмова національного суду, який розглядає справу в останній інстанції, передати питання може порушувати принцип справедливого судового розгляду, сформульований у пункті 1 статті 6 Конвенції, зокрема в разі, якщо така відмова видається довільною...

42. Суд вважає, що цього в справі не було. Касаційний суд належним чином врахував скарги заявників щодо незаконності або неконституційності статті 44 Закону про лікарні, та їхні клопотання про передання попереднього питання, дотичного до цього предмета, на розгляд і розв’язання Суду в справах адміністративного судочинства та процедури. Відтак він ухвалив за цим клопотанням рішення, що спиралося на достатні підстави, і, як видається, не було довільним. Суд також відзначає, що розв’язувати проблеми з тлумаченням національного законодавства передовсім належить національним органам влади, зокрема, судам...

43. Отже, відмова передати це попереднє питання до Суду в справах адміністративного судочинства та процедури не порушила пункту 1 статті 6 Конвенції.

«Фера проти Італії» (Fera v Italy), 45057/98, 21 квітня 2005 року.

45. Дійшовши такого висновку, Європейський суд повинен перевірити, чи помилкова оцінка процедури розгляду справи апеляційним судом присяжних та Касаційним судом, які відмовились погодитись скоротити на третину термін покарання, могла заплямувати справедливий характер судової процедури.

Європейський суд підкреслює, що заявник у своєму оскарженні до Касаційного суду не згадував про помилкове мотивування апеляційного суду присяжних... у всякому випадку йдеться про помилку, яка жодним чином не вплинула на процедурні вимоги. Як це вже зазначив Суд вище, надана заявником під час розгляду в суді першої інстанції медична документація свідчила про необхідність проведення психіатричної експертизи. Пізніше, під час розгляду справи судом присяжних, заявник вимагав експертизи, і йому її зроблено з тим, щоб перевірити, чи підлягає він кримінальній відповідальності. Крім того, в апеляційній інстанції він вимагав проведення іншої експертизи з приводу іншого питання, а саме щодо встановлення причинного зв’язку між тим, яку медичну допомогу надано в лікарні потерпілому, та його смертю. Отже, як це вже зазначив у своєму рішенні суд присяжних, відповідно до правових положень, застосованих до цієї справи, скорочена процедура судового розгляду не припускалась, з огляду на наявність подібних клопотань.

Певно ж, заявник міг припускати, що факт того, що у зв’язку з помилковою відмовою запропонувати розгляд справи за скороченою процедурою, обвинуваченому перешкоджали домагатись нової експертизи з тим, щоб не втратити можливість досягти скорочення покарання, — такий факт міг негативно вплинути на справедливий характер судової процедури подібної до тієї, що відбувалась у суді присяжних. Водночас, враховуючи те, що заявник вимагав проведення експертизи, таке питання про справедливу процедуру не порушувалось в цій справі.

З цього висновок, що справедливий характер процедури, взятої в цілому, не був заплямований помилкою мотивування в ході судового процесу в апеляційній та касаційній інстанціях.

46. Підсумовуючи, Європейський суд вважає, що загалом зазначена судова процедура має справедливий характер за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції. Тому порушення цього положення не було.

«Перлала проти Греції» (Perlala v Greece), 17721/04, 22 лютого 2007 року.

27. ... Європейський суд нагадує, що на підставі конституції Греції Конвенція є невіддільним складником грецької правової системи і в разі, коли виникає колізія між положеннями Конвенції та національним правом, перевага віддається положенням Конвенції... Хоч заявник посилався у своєму касаційному поданні на порушення статті 6 Конвенції, Касаційний суд визнав цей засіб неприйнятним на підставі того, що це положення не мало безпосереднього застосування в цій справі і щоб воно було розглянуте заявник повинен був послатись на нього у поєднанні з одним із засобів касації, обмежена кількість яких визначена Кримінально-процесуальним кодексом. Однак Європейський суд вважає, що це тлумачення віддаляє від реального стану справ та значно послаблює захист підсудних у вищих національних судових інстанціях. Навіть якщо він визнає, що умови прийнятності касаційного оскарження можуть бути жорсткішими, аніж для апеляційної скарги. Європейський суд вважає, що проголошення неприйнятності засобу, які стосувались статті 6 Конвенції, на підставі викладених вище доводів видається дуже формальним підходом, який перешкодив заявникові досягнути того, щоб Касаційний суд розглянув здійснення судової процедури під кутом зору цього положення.

28. Справді, в контексті відмови касаційного суду розглянути скарги заявника, які стосувались представлення доказів в світлі статті 6 Конвенції, Європейський суд може зробити обґрунтований висновок про те, що передбачені цим положенням гарантії не були ані враховані, ані застосовані в цій справі. Зауваження уряду, які обмежуються вичерпним аналізом процедури, здійсненої апеляційною інстанцією, не містять жодного елемента, який дозволив би дійти іншого висновку...

30. Цих елементів Європейському судові досить, щоб зробити висновок про те, що Касаційний суд не забезпечив право заявника на справедливий розгляд...

17. Необхідність наведення мотивів рішення

«Гаджіанастассіу проти Греції» (Hadjianastassiou v Greece), 12945/87, 16 грудня 1992 року.

34. У цій справі рішення, проголошене головою військового апеляційного суду, не містило згадки про ті питання, які фігурують у протоколах судового засідання ... Щоправда, в ньому було посилання на статтю 366 і подальші статті Військового кримінального кодексу ... і кваліфіковано повідомлену інформацію як другорядну, але воно не опиралося на ті ж підстави, що рішення Постійного суду Військово-повітряних сил. Питання 1 (а), що стосувалося передання секретних «Загальних відомостей про керовану ракету», вперше порушено в ході провадження в справі в апеляційному суді. Коли на наступний день після ухвалення рішення заявник намагався отримати повний текст цих питань, секретар канцелярії нібито повідомив, що йому доведеться зачекати на «остаточний варіант» рішення... У своїй апеляції з питань права, поданій в межах п’ятиденного строку, встановленого в частині 1 статті 425 Військового кримінального кодексу ..., пан Гаджіанастассіу міг покладатися тільки на те, що він зміг почути або зрозуміти в ході слухання і тільки послався загалом на статтю 426.

35. Згідно з твердженням Уряду, заявник міг надати інші матеріали за допомогою додаткового меморандуму, ...

36. Суд цей аргумент не переконав. Коли 10 січня 1986 року пан Гаджіанастассіу отримав протокол засідання, йому заборонили доповнювати обсяг його апеляції з питань права. Відповідно до усталеного ряду справ, додаткові матеріали можуть братися до уваги тільки в тому разі, якщо первісна апеляційна заява формулює принаймні одну підставу, яку визнано прийнятною і достатньо обґрунтованою...

37. Отож, права на захист підлягали таким обмеженнями, що заявник не міг скористатися з гарантій справедливого судового розгляду. Відтак, мало місце порушення підпункту (b) пункту 3 статті 6 в поєднанні з пунктом 1...

18. Предмет ухвали