Розділ «A. КРИМІНАЛЬНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ»

Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес

«Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v United Kingdom) [GC], 39665/98 і 40086/98, 9 жовтня 2003 року.

82. Суд зауважує, що відправним пунктом для оцінки застосовності кримінального підходу статті 6 Конвенції до цієї справи безперечно залишаються критерії, які були встановлені в справі «Енґель та інші» (Engel and Others, див. вище, стор. 3435, §§ 82-83):

82. ...

«...[С]лід насамперед встановити, чи положення, що встановлює (встановлюють) склад інкримінованого правопорушення, визначається у законодавстві держави-відповідача положеннями кримінального права, дисциплінарною відповідальністю або ж і тим, і другим одночасно. Проте це буде ніщо інше, як відправний пункт. Отримані таким чином вказівки мають лише формальне, відносне значення та повинні бути досліджені з врахуванням такого спільного знаменника, як відповідне законодавство різних держав-учасниць.

Набагато значущішим чинником є сам характер правопорушення...

Однак контроль з боку Суду цим не обмежується. Такий контроль загалом видавався б ілюзорним, якби він не враховував також ступінь суворості покарання, яке загрожує відповідній особі. У суспільстві, що підтримує принцип верховенства права, до «кримінальної» сфери належать можливі покарання у вигляді позбавлення свободи, за винятком тих, що з огляду на їхній характер, тривалість чи спосіб приведення до виконання не можуть спричинити до якихось очевидних негативних наслідків...

83. Саме ґрунтуючись на цих критеріях Суд і встановлює, чи хтось із заявників або ж всі заявники були обвинувачені у «вчиненні злочину» за змістом частини 1 статті 6.»

...

86. Окрім того, відповідно до вже усталеної практики Суду, другий і третій критерії, сформульовані в справі «Енґель», є альтернативними, а не обов’язковими: щоб визнати статтю 6 застосовною, достатньо того, щоб відповідне правопорушення, зважаючи на його характер, розглядали як «кримінальне» з погляду Конвенції або щоб вчинене правопорушення тягло за собою таке покарання особи, яке, зважаючи на його характер та ступінь суворості, в цілому належало до «кримінальної» сфери. … Це допускає використання поєднального («кумулятивного») підходу в разі, коли індивідуальний аналіз кожного критерію не дає змоги зробити чіткий висновок про наявність кримінального обвинувачення.

90. З погляду внутрішньодержавного права ті правопорушення, які були інкриміновані заявникам, належали до категорії дисциплінарних: пункти (1) і (17) Правила 47 В’язничних правил встановлюють, що відповідна поведінка з боку в’язня є «порушенням дисципліни»...

Отже, ... згідно з національним правом, розгляд і ухвалення рішень щодо таких правопорушень вважались дисциплінарним провадженням і були покликані підтримувати порядок у стінах тюрми. Те, ... що рішення начальника установи не вносили до реєстру судимостей заявників просто є природним наслідком того, що правопорушення кваліфікували як дисциплінарне.

91. Однак пропоновані національним правом ознаки мають лише формальне, відносне значення; «більш значущим чинником є сам характер правопорушення» (див. «Енґель та інші...»)...

100. При тлумаченні автономного характеру поняття «кримінальний» в статті 6 Конвенції Суд наголошував, що держави-учасниці не можуть на власний розсуд кваліфікувати кримінальне правопорушення як дисциплінарне або переслідувати особу, що вчинила «змішане» правопорушення, скоріше в дисциплінарній, а не в кримінальній площині, оскільки це поставило б дію основоположних пунктів статті 6 в залежність від їхньої суверенної волі. Отже, роль Суду, відповідно до цієї статті, полягає в тому, щоб переконатися, що не відбувається неналежного вторгнення дисциплінарного в царину кримінального...

101. ... неправомірна поведінка в’язня може набувати різних форм; і хоч окремі дії, безсумнівно, є питаннями суто внутрішньої дисципліни, інші не можна розглядати під таким же кутом. Ознаки, які прямо стосувалися справи, були ті, що «певні питання могли видаватися серйознішими за інші», що неправомірність відповідної дії могла виявляти залежність від того факту, що була вчинена в тюрмі і що поведінка, яка становила собою правопорушення згідно з Правилами, могла також містити склад злочину за нормами кримінального права, отже, принаймні теоретично, ніщо не перешкоджало тому, щоб такого роду поведінка була предметом як кримінального, так і дисциплінарного провадження.

102. Окрім того, кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету — покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

103. ... розглядувані правопорушення були спрямовані проти групи з особливим статусом, а саме осіб, позбавлених волі, чим вони відрізнялись від решти громадян. Однак ... ця обставина надає правопорушенням характеру prima facie (на перший погляд. — Прим. перекл.) дисциплінарних. Хоч це лише одна з «відповідних ознак» в оцінюванні характеру правопорушення...

104. По-друге, ... обвинувачення, висунуте проти першого заявника, відповідало правопорушенню за звичайним кримінальним правом. Так само зрозуміло, що другого заявника звинувачено в учиненні нападу, тобто правопорушенні, що визначається як нормами кримінального права, так і в’язничних правил...

105. По-третє, уряд заявляє, що дисциплінарні правила та санкції в місцях позбавлення волі насамперед призначені забезпечувати успішне функціонування системи дострокового звільнення з ув’язнення, тож «каральний» елемент, пов’язаний з цим складом злочину, є вторинним відносно первинної мети — «запобігти» порушенню порядку. Суд вважає, що призначення додаткових діб після визнання їх винними — хоч з якої позиції це розглядати — ... зроблено з метою покарати заявників за скоєні ними правопорушення та запобігти новим, що могли б бути скоєні ними або іншими ув’язненими. Він не вважає переконливим аргумент уряду, за яким розрізняється мета покарання та стримування від вчинення правопорушення, оскільки такі цілі не унеможливлюють одна одну... і визнаються характерною ознакою кримінального покарання...

106. Відповідно Суд вважає, що ці чинники, навіть якби самих їх було не досить, щоб дійти висновку про те, що інкриміновані заявникам правопорушення слід вважати «кримінальними» в цілях Конвенції, безумовно надають їм особливого характеру, який не цілком вкладається в межі суто дисциплінарної справи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес» автора Макбрайд Джеремі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „A. КРИМІНАЛЬНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи