Розділ «3. Структура і зміст виправдувального вироку.»

Згідно з вимогами, вирок суду складається з вступної (ст. 333 КПК), мотивувальної (ст. 334 КПК) і резолютивної (ст. 335 КПК) частин.

Розділ 3.1. Вступна частина

Зміст вступної частини обвинувального і виправдувального вироків однаковий. Згідно зі ст. 333 КПК України, у вступній частині вироку вказуються:

1. Вирок постановлений ім’ям України.

Відповідно до ст. 321 КПК України суди України постановляють вироки ім’ям України. ім’ям України постановляють вироки всі суди, незалежно від того, в якому складі — колегіально або одноособово — розглянув суд кримінальну справу.

2. Найменування суду, що постановляє вирок, місце і час ухвали вироку.

У вироку вказується повне офіційне найменування суду.

Часом (датою) постановлення вироку вважається день підписання його складом суду[55]. Якщо нарада суддів при встановленні вироку триває декілька днів, іноді неправильно указують весь цей період у вироку. Час знаходження суду в нарадчій кімнаті (як і час всього судового розгляду) відображається в протоколі судового засідання.

Місцем постановлення вироку є місто або інший населений пункт, де фактично був постановлений вирок (указувати район, область, республіку не слід). Якщо суд розглянув справу у виїзному судовому засіданні, то вказується назва населеного пункту і конкретне приміщення, де відбувався судовий розгляд.

3. Склад суду, секретар судового засідання, учасники судового розгляду, перекладач, якщо він брав участь в судовому засіданні (повинні бути вказані не тільки прізвища, але також ініціали всіх цих осіб).

У вироку зазначається посада і прізвище головуючого у справі (суддя, голова суду, суддя апеляційного суду і т. д.), прізвища народних засідателів, які підписали вирок (якщо в постановленні вироку брав участь запасний народний засідатель, то вказується його прізвище, а народний засідатель, що вибув, не згадується). Якщо судді і народні засідателі є військовослужбовцями, то зазначається військове звання.

Вказується посада, класний чин і прізвище прокурора, який брав участь в судовому процесі як державний обвинувач.

Прізвище захисника і, якщо брав участь адвокат, то також — членом якої колегії адвокатів він є. Обов’язково повинне бути зазначене процесуальне положення адвоката — захисник, оскільки він може виконувати й інші процесуальні функції. У разі участі у груповій справі декількох захисників, не треба пояснювати, хто з них чиї інтереси захищає. Ці відомості відображаються в протоколі.

Зазначається прізвище і ініціали потерпілого, цивільного позивача, представників цивільного позивача і потерпілого.

4. Відомості про особу підсудного, що мають значення для справи:

У вироку має бути вказане прізвище, ім’я та по батькові підсудного. Якщо підсудний значиться у справі і під іншим, відмінним від зареєстрованого в органах РАЦС прізвищем (іншим ім’ям або по батькові), ця обставина повинна бути відображена у вироку. Наприклад: «...Гуляєв Петро Іванович (він же Григор’єв Петро Іванович, він же Губін Федір Іванович)...»

Рік, місяць, день і місце народження (по тому, що існує на час постановлення вироку адміністративно-територіальному поділу).

Місце проживання (адреса постійного або тимчасового мешкання).

Місце роботи, заняття. Стосовно працюючого зазначається місце роботи і посада, щодо особи, яка навчається — навчальний заклад тощо. Якщо підсудний військовослужбовець або працівник міліції, то слід зазначити його військове звання; якщо військове звання змінилося після події злочину, то у разі необхідності може вказуватися і колишнє звання («... по обвинуваченню рядового або колишнього сержанта...»). Якщо на час судового розгляду підсудний звільнений в запас, у вироку він зазначається як «колишній військовослужбовець, лейтенант запасу».