Розділ VІ. Правила погашення та зняття судимості

Правило 4. Знята або погашена судимість анулює всі кримінально-правові наслідки для особи, а тому не може враховуватися судами, у тому числі і при призначенні покарання, як характеризуючи дані про вину особу.

Правило 5. Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Правило 6. Строк судимості визначається окремо щодо кожного злочину і включає в себе:

— проміжок часу з дня набрання сили обвинувального вироку і до початку відбуття покарання;

— проміжок часу відбуття покарання (основного та додаткового);

— певний строк після відбуття покарання (строк погашення судимості).

Правило 7. Строк погашення судимості залежить від виду призначеного покарання (пункти 1–6 ст. 89 КК), від ступені тяжкості вчиненого злочину (пункти 6–9 ст. 89 КК), застосування (або не застосування) звільнення від відбування покарання з випробуванням (пункти 1–2 ст. 89 КК). При цьому строк погашення судимості встановлений незалежно від строків призначеного покарання у виді обмеження чи позбавлення волі та фактично відбутого покарання [444].

Правило 8. Відповідно до вимог пунктів 1–2 ч. 1 ст. 89 КК у осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням (ст. ст. 75, 79 КК) судимість погашається одразу після успішного спливу іспитового строку, тобто, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом (ч. 2 ст. 75, ч. 5 ст. 79 КК). Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання. Згідно ч. 1 ст. 165 КВК іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Правило 9. Погашення судимості у осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням відбувається відразу після успішного спливу іспитового строку, незалежно від того, була звільнена особа від призначеного покарання чи ні [445].

Правило 10. Для деяких видів покарань судимість погашається самим фактом відбуття цього покарання або фактом звільнення від нього. До таких видів покарань відносяться:

а) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (п. 3 ч. 1 ст. 89 КК).

б) службове обмеження для військовослужбовців (п. 4 ч. 1 ст. 89 КК);

в) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (п. 4 ч. 1 ст. 89 КК);

г) відбуття покарання військовослужбовцем на гауптвахті замість арешту (п. 4 ч. 1 ст. 89 КК);

д) засуджені до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, якщо вони вчинили злочин, будучи неповнолітніми (ч. 2 ст. 108 КК).

Правило 11. Для решти видів покарань судимість погашається як самим фактом відбуття основного і додаткового покарання, так і спливанням після цього певного строку, який в залежності від виду покарання і ступеню тяжкості злочину, може тривати від 1 до 8 років. Ці диференційовані строки погашення судимості встановлюються:

а) в 1 рік, для осіб, які відбули покарання у виді штрафу, виправних робіт або арешту (п. 5 ст. 89 КК);

б) в 2 роки, для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі чи були засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі (п. 6 ст. 89 КК);

в) в 3 роки, для осіб, які були засуджені до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості (п. 7 ст. 89 КК);

г) в 6 років, для осіб, які були засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин (п. 8 ст. 89 КК);