Розділ V. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ІНШИХ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї ТА РОДИЧІВ

Законодавством не встановлений строк існування обов'язку утримувати вихователя. Він може існувати протягом всього життя вихователя за умови наявності зазначених у ст. 271 СК України умов.

Коментована стаття, не містить вимоги щодо працездатності вихованця як підстави виникнення у них аліментних зобов'язань. Тому обов'язок по утриманню вихователя може покладатися на повнолітню, проте непрацездатну особи за умови наявності у неї можливості надання матеріальної допомоги.

Відсутнє у змісті коментованої статті положення про можливу втрату права на аліменти фактичним вихователем у разі здійснення своїх обов'язків по вихованню особи неналежним чином. За змістом ст. 271 для виникнення аліментного обов'язку у вихованця достатньо лише факту проживання однією сім'єю не менше п'яти років. Однак суд, враховуючи всі обставини справи не позбавлений можливості відмовити у призначенні аліментів від колишнього вихованця у разі не належного виконання своїх обов'язків особою, що мала виконувати щодо нього функції вихователя.

Стаття 272. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів, і строки їх стягнення

1. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.

2. Якщо позов пред'явлений не до всіх зобов'язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов'язку всіх зобов'язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

3. Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти.

1. Визначення розміру аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів має багато спільного з правилами аліментування дітей та подружжя. Проте положення коментованої статті не позбавлені ряду недоліків. Зокрема, частина перша ст. 272 СК України містить правило щодо визначення розміру аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі. За такого формулювання стягнення аліментів одночасно і в частці від заробітку (доходу) і в твердій грошовій сумі даною статтею не передбачається.

Іншим недоліком статті є відсутність положень про можливість домовленості між іншими членами сім'ї щодо виконання свого обов'язку по утриманню. Положення ст. 272 СК України безпосередньо не забороняють укладання договору про розподіл витрат на утримання між аліментнозобов'язаними особами другої черги. Водночас відсутність у тексті статті правил щодо можливості його укладання, ускладнює застосування цього способу реалізації обов'язку по утриманню іншими родичами та обумовлює потребу застосування за аналогією відповідних норм, присвячених договору про надання утримання між подружжям (ст. 78 СК України) та договору між батьками про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України).

2. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі. При цьому, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає відповідній індексації. Частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися з інших членів сім'ї та родичів як аліменти на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.

3. Коло аліментнозобов'язаних осіб другої черги є досить широким, тому можлива ситуація, коли одна особа вправі претендувати на одержання аліментів з боку декількох членів родини одночасно. Вихідним пунктом у вирішенні питання визначення розміру аліментів у такому випадку є встановлення загального розміру аліментів, необхідного для утримання особи, управомоченої на їх одержання. Розрахована в такий спосіб сума аліментів розподіляється між усіма аліментнозобов'язаними особами в залежності від їх матеріального і сімейного стану. При цьому слід наголосити, що закон не згадує про рівність членів родини у розподілі тягаря сплати аліментів. Тому вирішальне значення у визначенні величини стягуваних аліментів має не кількість аліментнозобов'язаних осіб, а матеріальний і сімейний стан кожного з них.

У той же час ч. 2 ст. 272 СК України забезпечує осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти, від того, щоб на одного з них був покладений весь тягар аліментування, тоді як інші члени родини від нього будуть звільнені. Так, якщо позов пред'явлений не до всіх зобов'язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов'язку всіх зобов'язаних осіб надавати утримання. Існування цього положення повинно призводити до більш рівномірного розподілу аліментних обов'язків між членами родини.

Слід враховувати, що формулювання частини другої ст. 272 було змінено Законом № 2901-IV від 22.09.2005. Згідно цих змін сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

4. Законодавство не встановлює строку тривалості права на утримання, тому особа може одержувати аліменти від інших родичів до досягнення нею повноліття, а баба чи дід пожиттєво. Проте суд має право обмежити тривалість існування обов'язку по сплаті аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів певним строком. Зокрема, згідно ч. 2 ст. 268 СК України суд може обмежити обов'язок вітчима, мачуху по утриманню падчерки, пасинка певним строком у разі нетривалого проживання з їх матір'ю, батьком чи негідної поведінки у шлюбних відносинах матері чи батька дитини.

Стаття 273. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати

1. Якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267–271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

1. Суд визначає розмір аліментів з урахуванням матеріального та сімейного стану платника та одержувача аліментів, тому якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд за позовом будь-кого з них може змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.