Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАТЕРІ, БАТЬКА ТА ДИТИНИ

За дітьми, позбавленими батьківського піклування, зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади, під опіку чи піклування, до сімей громадян.

Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування (за місцем проживання дітей до їх влаштування у відповідні заклади) несуть відповідальність за збереження зазначеного житла і повернення його дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення їх перебування у відповідному закладі для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї.

Жилі приміщення, в яких проживали діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей (ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).

Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їхньої) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках — до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях (п. 3 ч. 1 ст. 71 ЖК). Вказане правило стосується квартири (її частини), яка належить до державного чи громадського житлового фонду.

Приватизоване житлове приміщення за наявності згоди органів опіки та піклування за його місцезнаходженням може бути передане усиновителем, опікуном (піклувальником), родичами, батьками-вихователями чи прийомними батьками, які виховують і утримують дитину, в оренду на підставі відповідних договорів.

Кошти, одержані орендодавцями, використовуються під контролем органів опіки та піклування на потреби вихованців, оплату комунальних послуг та утримання житлового приміщення у належному стані.

У разі влаштування дитини до державного дитячого закладу дозвіл на оренду житлового приміщення надається органом опіки та піклування за місцезнаходженням житла житлово-експлуатаційній конторі. У цьому разі одержані від оренди кошти використовуються на утримання житла в належному стані, оплату комунальних послуг, а решта — перераховується на особистий рахунок дитини, відкритий органами опіки та піклування в установі банку. Контроль за цільовим використанням коштів покладається на органи опіки та піклування (п. 6.4 Правил опіки та піклування).

Відповідно до ч. 6 коментованої статті дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, може у будь-який час повернутися до житлового приміщення, в якому вона проживала. На відміну від батьків, позбавлених батьківських прав, дитина не втрачає право на отримання спадку згідно із законом після смерті батьків або їхніх родичів (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»).

5. Порядок відібрання і передання дитини встановлюється Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року. Відповідно до ст. 78 Закону під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець провадить виконавчі дії з обов'язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, та з залученням представників органів опіки і піклування. У разі потреби державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого чи лікувального закладу. У разі, коли боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені законом.

Стаття 168. Побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав

1. Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

1. Право матері, батька, які позбавлені батьківських прав, на побачення з дитиною покликане сприяти, з одного боку, збереженню зв'язку дитини з власними батьками, а з іншого — стимулюють батьків до їх виправлення і поновлення батьківських прав.

Дозвіл на побачення з дитиною матері, батькові, які позбавлені батьківських прав, надається судом у порядку окремого провадження (ч. 3 ст. 234 ЦПК). Право на подання заяви до суду мають батько, мати, які позбавлені батьківських прав. При розгляді даної категорії справ обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо вирішення справи на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Але суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Дитина, яка може висловити свою думку, має право на те, щоб бути вислуханою під час судового розгляду справи. Але і в даному разі суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Умовою задоволення заяви батьків, позбавлених батьківських прав, є відповідність таких зустрічей інтересам дитини. Ці зустрічі мають не завдавати шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню.

З метою запобігання шкідливого впливу матері, батька, які позбавлені батьківських прав, на моральний розвиток дитини, а також своєчасного попередження застосування насильства до дитини, самочинній зміні її місця проживання чи перебування, побачення батьків з дитиною обов'язково мають проходити у присутності іншої особи. Такою особою може бути той з батьків, який не позбавлений батьківських прав, опікун чи піклувальник, особа, у сім'ї якої проживає дитина, представники органу опіки та піклування, закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в якому знаходиться дитина тощо.

3. Суд може дозволити разове (шляхом встановлення конкретної дати та часу) побачення батьків з дитиною, відносно якої вони позбавлені батьківських прав. Також суд може встановити регулярні, систематичні побачення батьків з дитиною (наприклад, один — два рази на тиждень тощо). Дні та часи побачень дитини з батьками мають встановлюватися з урахуванням віку дитини та режиму дня.

Питання тривалості побачень законом спеціально не вирішується. Тривалість та періодичність побачень матері, батька та дитини має встановлюватися судом у кожному конкретному випадку індивідуально в залежності від обставин справи.

Стаття 169. Поновлення батьківських прав