Розділ IV Верховна Рада України

Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому звіті, який повинен містити висновки й пропозиції про: 1) факти й обставини, які стали підставами для проведення розслідування; 2) відомості чи обставини, встановлені тимчасовою слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується; 3) відомості та обставини, що не підтвердилися; 4) факти і обставини, які не були перевірені, та причини цього. У пропозиціях тимчасової слідчої комісії, викладених у проекті постанови чи іншого акта парламенту, зазначається, яким чином мають бути використані її висновки в разі прийняття Верховною Радою України рішення щодо них.

За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії Верховна Рада України повноважна прийняти рішення щодо: 1) взяття до відома висновків і пропозицій тимчасової слідчої комісії; 2) припинення повноважень тимчасової слідчої комісії; 3) продовження роботи тимчасової слідчої комісії на визначений парламентом час, але не більше одного року з дня її утворення. До того ж Верховна Рада України за необхідності вирішує питання щодо: направлення матеріалів тимчасової слідчої комісії до Генеральної прокуратури України для їх вивчення та відповідного реагування; направлення висновків тимчасової слідчої комісії Президенту України, Прем’єр-міністру України, а також направлення таких висновків для реагування від повідному органу державної влади і органу місцевого самоврядування чи посадовій особі; публікації висновків тимчасової слідчої комісії в газеті «Голос України».

Разом із тим коментована стаття Основного Закону в ч. 5 містить застереження про те, що висновки й пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства та суду. Це положення узгоджується зі змістом частин 1 та 3 ст. 124 Конституції України про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами — Конституційним Судом України і судами загальної юрисдикції — і делегування цих функцій, або ж їх привласнення іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Частина 6 ст. 89 Основного Закону встановлює, що організація й порядок діяльності тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій має бути урегульовані законом, що корелюється й із п. 21 ч. 1 ст. 92 Конституції України. Сьогодні цей конституційний припис реалізований частково, й правовий статус відповідних комісій парламенту унормовується в Регламенті Верховної Ради України, за відсутності спеціальних законів про тимчасові спеціальні та тимчасові слідчі комісії.

Стаття 90.

Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.

Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку повноважень Президента України.

У Конституції України встановлено, що Верховна Рада України працює сесійно (ч. 1 ст. 82), а народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі (ч. 1 ст. 78). Це означає, що Верховна Рада України функціонує як постійно діючий орган, статус якого закріплюється Конституцією, з визначеними повноваженнями єдиного органу законодавчої влади в Україні. Він характеризується постійним характером діяльності, а тому Верховна Рада України не може бути ліквідована як інституція за будь-яких причин, оскільки парламент є представницьким органом всього Українського народу. Створення в Україні постійно діючого представницького і законодавчого органу державної влади слід розглядати як одне із найважливіших досягнень періоду демократичних реформ. Водночас саме з парламентом пов’язано формування громадянського суспільства та правової держави. Прийняття легітимної Конституції України, ухвалення найважливіших законів стало можливе лише завдяки існуванню постійно діючого законодавчого органу, обраного народом.

Конституцією передбачається, що новообрана Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів, що є встановленим у ч. 4 ст. 82 Конституції строком підтвердження повно- важності Верховної Ради України. Народні депутати України скликаються на своє перше засідання «автоматично». Це є традиційною конституційною практикою.

Конституційне положення ч. 1 ст. 90 Конституції України передбачає, що повноваження Верховної Ради України минулого скликання припиняються незалежно від того, чи був новий склад парламенту обраний на чергових чи на позачергових виборах.

До цього моменту діє принцип безперервності в роботі єдиного органу законодавчої влади. Народні депутати України виконують свої обов’язки на постійній основі, працюючи в комітетах, фракціях, тимчасових спеціальних та слідчих комісіях, виконують інші завдання, які обумовлені статусом народного депутата України, тощо.

Таким чином, з моменту проведення виборів і до відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання народні депутати України минулого скликання мають повноваження проводити засідання й приймати рішення. Разом з тим слід зазначити, що в парламентській практиці виникла своєрідна традиція після проведення виборів до початку роботи новообраної Верховної Ради України, як правило, утримуватись від прийняття законів, інших нормативно-правових актів, які б суттєво впливали на правову систему, стосувались найважливіших питань внутрішнього й зовнішнього становища держави.

Період набуття повноважень новообраним складом народних депутатів України повинен бути мінімальним. Цього вимагає правило про припинення повноважень Верховної Ради України минулого скликання з моменту відкриття першого засідання парламенту нового скликання, яке спрямовано на безперервність здійснення законодавчої і представницької функцій єдиного органу законодавчої влади в Україні.

Щоб гарантувати дотримання цього важливого принципу, за Президентом України закріплено право припиняти повноваження Верховної Ради України. Обов’язковою умовою застосування такого повноваження Президентом України є неспроможність парламенту протягом тридцяти днів однієї чергової сесії розпочати пленарні засідання. Це стосується як засідань першої, так і всіх наступних сесій парламенту. Надання такого права Президенту пов’язано з тим, що він є главою держави та гарантом додержання Конституції України (ст. 102 Конституції України).

Отже, Президент України відповідальний за своєчасне виконання конституційних повноважень Верховною Радою України, яка не може ухилятися з різних причин (політичних, організаційних неузгодженостей або внутрішніх конфліктів між політичними фракціями в парламенті тощо) відмовлятися від виконання конституційних функцій. Бездіяльність парламенту і, як наслідок, неможливість розпочати протягом встановленого Конституцією строку пленарні засідання однієї чергової сесії вимагає від Президента України реагувати на такі порушення Основного Закону України.

Можливість дострокового припинення повноважень — один з основних принципів, які визначають статус виборних представницьких органів державної влади та виборних посадових осіб. Якщо в конституційній нормі вказуються підстави застосування відповідальності, то це не може розглядатися як втручання в діяльність органу законодавчої влади з боку Президента, оскільки Конституція України саме таким чином визначає спосіб захисту суспільних і державних інтересів від шкоди, яка завдається бездіяльністю вищих органів влади.

Вирішуючи справу щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 90, п. 8 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Конституційний Суд України в Рішенні від 19 травня 2004 р. № 11-рп/2004 дійшов, зокрема, таких висновків. Словосполучення «протягом тридцяти днів» слід розуміти як перебіг тридцятиденного строку підряд, тобто в календарних днях. Обчислення строку починається з дня, коли заплановані пленарні засідання однієї чергової сесії не змогли розпочатися, а якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.

Конституційний Суд України також зазначив, що виникнення в Президента України права на дострокове припинення повноважень Верховної Ради України пов’язане не з кількістю пленарних засідань, а з кількістю днів, протягом яких пленарні засідання не можуть розпочатися.