Розділ I Загальні засади

Державний Прапор України може бути піднятий при церемоніях та під час інших урочистих заходів, що проводяться органами державної влади України, громадськими формуваннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності.

Державний Прапор може бути вивішений на знак трауру. У таких випадках у верхній частині древка (щогли) прапора кріпиться чорна стрічка, довжина якої дорівнює довжині полотнища прапора. На знак трауру Державний Прапор може бути приспущений до половини древка.

Державний Прапор України може використовуватися як елемент або геральдична основа державних нагород України, а також геральдичних знаків — емблем і прапорів органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У всьому світі склалися певні правила використання Державного Прапора:

1. Державний Прапор ні перед ким не опускається вниз. Не можна ним салютувати. Не можна схиляти його перед будь-якою особою чи предметом.

2. Державний Прапор при вивішуванні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце. Він вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік.

3. На зібраннях у приміщенні Державний Прапор розміщується на естакаді (подіумі) з правого боку від промовця; якщо Прапор виставляється з боку аудиторії, то займає правий бік фронтом до естради.

4. У процесіях Державний Прапор треба нести попереду всіх інших прапорів або вправо від них.

5. Не можна виставляти ушкодженого Прапора.

6. При вивішуванні Державний Прапор не повинен торкатися землі, підлоги.

7. На Державному Прапорі не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси тощо.

8. Державний Прапор ніколи і ніде не можна використовувати як прикрасу чи декорацію. З цією метою можна використовувати барви Державного Прапора, і то лише у випадку державних чи національних свят, при державних урочистостях тощо.

9. Зображення Державного Прапора не можна використовувати на рекламах, оголошеннях, заставках.

10. Державний Прапор (стяг), спущений на півдревка (півщогля), означає жалобу.

Внесення і винос Державного Прапора повинні відбуватися за певними правилами. Якщо Державний Прапор вносять на древку, його несе прапороносець у супроводі двох асистентів. У разі внесення полотнища, його несуть чотири прапороносці широкою стороною вперед, тримаючи за кути так, щоб верхня частина (синє полотнище) була злегка піднята. Внесення і винос Державного Прапора відбувається під звуки маршу.

У дні жалоби Державний Прапор України зі скорботною стрічкою чорного кольору приспускається (нахиляється).

23 серпня 2004 р. було підписано Указ «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

Державний герб символізує державу і позначає межі її володінь, належну їй власність. Це офіційна емблема держави, що зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах тощо. Його призначення — дати в умовних і лаконічних символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад.

Україна має затверджений (ст. 20 Конституції) малий Державний Герб України — золотий тризуб на синьому тлі. Тризуб належить до найдавніших священних знаків. Зображення тризуба на території України знайдено ще на пам’ятках трипільської культури (близько 6 тис. років тому). Давні боги зображувалися з тризубом. Він увінчував жезли скіфських царів.

Зображення тризуба, його призначення, що дуже мало відрізняється від офіційно прийнятого герба Української Народної Республіки (1918 р.), належить до рубежу X — XI ст. — часів князювання у Києві Володимира Великого (980 — 1015 рр.), який успадкував тризуб від предків, що запровадили його більше ніж тисячу років тому. Частина фахівців вважає, що тризуб став нашим гербом після хрещення князем Володимиром Київської Русі на честь Святої Трійці: Бога Отця, Бога Сина і Святого Духа. Знак у формі тризуба був на срібних монетах князя Володимира, його синів Святослава та Ярослава Мудрого. Він був у гербі Анни Ярославни, королеви Франції. Аналогічне клеймо має й цегла, яку знаходять при розкопках Десятинної церкви у Києві.