Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

2. Із контексту ст. 1120 ЦК випливає, що правила ч. 1 цієї статті мають імперативний характер: обов’язки правоволодільця у цій статті поділені на дві групи, стосовно однієї із яких зазначається на можливість відступлення в договорі комерційної концесії від її вимог (ч. 2 ст. 1120 ЦК). Отже, від положень цієї статті, що встановлюють обов’язки іншої групи (ч. 1 ст. 1120 ЦК), відступати в договорі не можна.

3. Правоволоділець несе обов’язок надати користувачеві технічну та комерційну документацію, необхідну для користування комплексом прав, передбачених договором комерційної концесії, а також надати необхідну інформацію.

4. Обов’язок правоволодільця контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються, є цивільно-правовим. Проте встановлення договором умови про звільнення правоволодільця від цього обов’язку не є підставою для звільнення його від відповідальності згідно із ст. 1123 ЦК.

Стаття 1121. Обов’язки користувача

1. З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов’язаний:

1) використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;

2) забезпечити відповідність якості товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) відповідно до договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем;

3) дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;

4) надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

5) інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;

6) не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію.

1. Обов’язок користувача використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним договором способом слід поширити (за аналогією) і на інші права на об’єкти інтелектуальної власності, на комерційний досвід і ділову репутацію, надані відповідно до договору комерційної концесії. Підставою для застосування аналогії в цьому випадку єст. 1115 і 1116 ЦК, що визначають предмет комерційної концесії, та ст. 629 ЦК, яка визнає договір обов’язковим для виконання сторонами.

2. Пункт 2 ч. 1 ст. 1121 ЦК, згідно з яким на користувача покладається обов’язок забезпечення відповідної якості товарів, робіт, послуг, є підставою для наступного пред’явлення правоволодільцем вимог до користувача у разі, якщо правоволоділець з вини користувача був притягнений до відповідальності згідно зі ст. 1123 ЦК.

Стаття 1122. Особливі умови договору комерційної концесії

1. В договорі комерційної концесії можуть бути передбачені особливі умови, зокрема:

1) обов’язок правоволодільця не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за користувачем території або утримуватися від власної аналогічної діяльності на цій території;

2) обов’язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору, щодо підприємницької діяльності, яку здійснює користувач з використанням наданих правоволодільцем прав;

3) обов’язок користувача не одержувати аналогічні права від конкурентів (потенційних конкурентів) правоволодільця;

4) обов’язок користувача погоджувати з правоволодільцем місце розташування приміщень для продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), передбачених договором, а також їх внутрішнє і зовнішнє оформлення.

2. Умова договору, відповідно до якої правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни, є нікчемною.