Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

2. Якщо одна із сторін зробила заяву про припинення чи зміну договору управління майном у зв’язку із спливом його строку (ч. 2 ст. 1036 ЦК), договір припиняється в зв’язку із закінченням його строку. Управитель має право на отримання платежів за весь період управління майном, якщо вони не були отримані раніше, і зобов’язаний в межах зобов’язання щодо управління майном повернути майно, отримане на підставі договору (ч. 3 ст. 1044 ЦК).

3. Смерть, визнання фізичної особи — управителя недієздатною, безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності припиняє договір управління майном. У зв’язку з цим припиняються і зобов’язання, що виникли на підставі цього договору. Але обов’язок управителя повернути майно, що було предметом договору, спад кується або виконується опікуном, піклувальником. Спадкується право управителя на плату, яка не була ним отримана, і право на відшкодування необхідних витрат.

4. Відповідно до ч. 4 ст. 636 ЦК відмова третьої особи від права, наданого їй на підставі договору, дає право стороні, яка уклала договір на користь третьої особи, скористатися цим правом. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1044 ЦК відмова вигодонабувача від одержання вигоди за договором тягне припинення договору управління майном. При цьому управитель має право на плату (ст. 1042 ЦК) до дня припинення договору, а установник управління — право на повернення йому майна (разом з майном, набутим в процесі управління майном за відрахуванням виплат, раніше здійснених на користь вигодонабувача). Такі ж наслідки тягне смерть фізичної особи — вигодонабувача або ліквідація юридичної особи — вигодонабувача.

5. Кожна із сторін договору управління майном вправі розірвати договір шляхом заяви про односторонню відмову від нього у зв’язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном. Ця неможливість може бути обумовлена, наприклад, відмовою у видачі ліцензії на новий строк. При відмові повинні дотримуватись вимоги ч. 2 ст. 1044 ЦК.

6. Із п. 6 ст. 1044 ЦК непрямо випливає і висновком від наступного правового явища (припинення договору внаслідок відмови від договору установника управління за відповідних умов) до попереднього виявляється правовий припис, відповідно До якого установникові управління надається право не на свій розсуд, а за наявності будь-якої причини, в тому числі і такої, що залежить виключно від нього, розірвати договір за умови виплати управителю плати, передбаченої договором (за весь період, що залишився до спливу строку договору). Розірвання договору здійснюється шляхом здійснення одностороннього правочину — надіслання управителю заяви (повідомлення) про відмову від договору. У заяві (повідомленні) доцільно зазначити на день припинення договору, який настає через три місяця після отримання управителем заяви (повідомлення) про відмову установника управління від договору.

7. Про припинення договору управління майном у зв’язку з визнанням фізичної особи — установника управління банкрутом див. коментар до ст. 1040 ЦК.

8. Недоліки загальних правил ст. 653 ЦК про наслідки розірвання договору обумовили необхідність встановлення в ч. З ст. 1044 ЦК спеціального правила про те, що при припиненні договору управління майном управитель зобов’язаний передати установникові управління майно, що передане в управління, і майно, набуте від такого управління, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 1045. Особливості управління цінними паперами

1. Особливості управління цінними паперами встановлюються законом.

1. На цей час чинними є декілька законів, що встановлюють особливості управління цінними паперами. Цінні папери входять до складу активів інститутів спільного інвестування, управління якими здійснює компанія з управління активами (ст. 29 — 37 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [126]). Правова конструкція управління активами, до складу яких входять цінні папери, використовується в законах «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» [157], «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» [157], «Про недержавне пенсійне забезпечення» [160], «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [161].

ГЛАВА 71 ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД

§ 1. ПОЗИКА

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

1. Глава 71 Цивільного кодексу включає три окремі параграфи, що не мають будь- якої загальної частини. Але відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК положення параграфа першого цієї глави застосовуються до відносин, що виникають на підставі кредитного договору, якщо інше не встановлено положеннями ст. 1054 — 1057 ЦК і не випливає із суті кредитного договору.

2. Стаття 1046 ЦК визначає договір позики як реальний. Він не може вважатись укладеним, поки не відбулося передання позикодавцем позичальникові грошей або речей, визначених родовими ознаками, які передбачені договором позики.

3. За договором позики не можуть бути передані речі, визначені індивідуальними ознаками. Якщо речі індивідуалізовані, укладення договору позики є можливим, якщо передбачається повернення позичальником речей того ж роду. Це означає, що перевагу при визначенні характеру речей, що передаються на підставі договору позики, слід надати не об’єктивній індивідуалізації речей, а тому, як сторони визначили їх характер (як індивідуально визначених чи як визначених родовими ознаками).

4. Позичальник за договором позики не несе обов’язку повернути позичальникові ті ж речі, які він отримав на підставі договору від позикодавця. Тому позичальник з моменту, що визначається відповідно до ст. 334 ЦК, набуває права власності на гроші чи інші речі, передані за договором позики. Разом з тим положення про договір позики застосовуються і тоді, коли гроші на умовах позики перераховуються з рахунка позикодавця на рахунок позичальника в банку.

Стаття 1047. Форма договору позики