Розділ «КНИГА ЧЕТВЕРТА ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»

2. Особа, яка використовує твір, зобов’язана зазначити ім’я автора твору та джерело запозичення.

1. Використання твору без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням імені автора та джерела запозичення у випадках, передбачених ст. 444 ЦК, ст. 21 — 25 Закону, здійснюється без виплати винагороди авторові.

2. Законом «Про авторське право та суміжні права» та ч. 1 ст. 444 ЦК встановлюються такі підстави вільного використання творів. Короткі уривки з опублікованих творів (цитати) в обсязі, що виправдовується поставленою метою, допускається використовувати, якщо це зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору. Стаття 10 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів [3] приписує додержуватись при цьому добрих звичаїв (зазначення у п. 1 ч. 1 ст. 444 ЦК на «звичаї» є дещо невдалим і коригується міжнародно-правовим актом). Закон зазначає на можливість використання цитат із будь-яких опублікованих творів, в тому числі опублікованих в газетах, журналах або включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення.

3. Літературний і художній твори в обсязі, виправданому поставленою метою, можуть використовуватись як ілюстрації у виданнях, програмах мовлення, звукозаписах та відеограмах навчального характеру (п. 2 частини першої ст. 21 Закону).

4. Статті з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань, що були опубліковані в газетах або журналах чи публічно сповіщені, можуть відтворюватись у пресі, публічно виконуватись чи публічно сповіщатись. Але автор може заборонити таке відтворення, публічне сповіщення або публічне виконання його твору.

5. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 444 ЦК, п. 7 частини першої ст. 21 Закону [176] вільне відтворення творів допускається для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою. Мається на увазі відтворення не коментарів до законодавства, а творів, що надають можливість встановити обставини справи, провадження у якій ведеться судом чи іншим уповноваженим органом.

6. Бібліотеки та архіви, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, мають право без згоди автора (іншого суб’єкта авторського права) та без виплати винагороди на репрографічне відтворення одного примірника твору за таких умов: 1) відтворюваним твором є окрема опублікована стаття, інший невеликий за обсягом твір, уривок з письмового твору (за винятком комп’ютерних програм та баз даних) з ілюстраціями чи без них; 2) відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб; 3) є підстави вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання або приватного дослідження; 4) відтворення цього твору є поодиноким випадком (не має систематичного характеру). Шановні установи вважають дрібними пустощами порушення цих умов та використовують таке відтворення з метою одержання прибутку, виправдовуючи ці дії недостатністю бюджетного фінансування.

7. Бібліотекам та архівам, що не мають на меті отримання прибутку, надається право на відтворення примірника для збереження або заміни загубленого, пошкодженого або непридатного примірника даної чи іншої бібліотеки (архіву), якщо одержання такого примірника іншим шляхом є неможливим, а також якщо відтворення цього твору є поодиноким випадком.

8. Вільне відтворення примірників твору для навчання без згоди автора (іншого суб’єкта авторського права) допускається в наступних випадках:

1) як ілюстрації для навчання в обсягу, що відповідає цій меті, допускається відтворення уривків з опублікованих письмових або аудіовізуальних творів (ст. 23 Закону);

2) для аудиторних занять допускається репрографічне відтворення навчальними закладами опублікованих статей та інших невеликих творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них. При цьому мають бути наявними наступні умови: а) обсяг відтворення відповідає зазначеній меті; б) відтворення цього твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру (ст. 22 Закону).

9. За наявності умов, визначених ст. 24 Закону, особа, що правомірно володіє примірником комп’ютерної програми, має право на вільне копіювання, модифікацію та декомпіляцію комп’ютерних програм.

10. Попередньо оприлюднені твори можуть відтворюватись виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім’ї без дозволу автора і без виплати винагороди. Це право не поширюється на твори архітектури у формі будівель і споруд, на комп’ютерні програми (крім зазначеного в попередньому пункті коментаря), на репрографічне відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва (за винятком зазначеного в п. 7 і 8 коментаря до ст. 444 ЦК), а також на твори, виконання яких зафіксовано у фонограмах, відеограмах та їх примірниках (ці твори можна відтворювати в особистих цілях або для звичайного кола сім’ї або близьких знайомих без дозволу автора (авторів, виконавців, виробників фонограм) відеограм, але з виплатою винагороди відповідно до ст. 42 Закону.

11. Решту випадків використання об’єктів авторського права без згоди автора передбачено п. 4 — 6, 8 — 10 частини першої ст. 21 Закону. Але допускається встановлення законом і інших випадків, коли твори можуть використовуватись без згоди суб’єктів авторського права.

Стаття 445. Право автора на плату за використання його твору

1. Автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

1. Правило ст. 445 ЦК не виключає чинності спеціальних норм, що надають особам право на вільне використання твору без виплати суб’єкту авторського права винагороди.

2. Автор (інший суб’єкт авторського права) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винятки з цього правила встановлені ст. 21 — 25 Закону (вони викладені в п. 2 — 11 коментаря до ст. 444 ЦК). Винагорода може здійснюватись у формі одноразового (паушального) платежу або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або в формі комбінації першого та другого варіантів.

3. Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення та використання твору встановлюється в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученнями суб’єктів авторського права організаціями колективного управління авторськими правами з особами, що використовують твори. Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження мінімальних ставок винагород (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» [303] встановлені мінімальні ставки авторської винагороди за публічне виконання творів, за відтворення творів шляхом звукозапису, за здачу примірників звукозаписів та аудіовізуальних творів (відеофільмів) у прокат, та відтворення творів образотворчого мистецтва і тиражування в промисловості творів авторів декоративно-прикладного мистецтва.

Стаття 446. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір