Розділ «КНИГА ЧЕТВЕРТА ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

1. Пункт 4 ч. 1 ст. 440 ЦК визнає майновими правами інтелектуальної власності на твір тільки такі права, що встановлені законом. Це вимусило законодавця зробити і наступний крок — детально розкрити зміст цих прав. До майнових прав інтелектуальної власності на твір віднесені не тільки право використання твору, а і право дозволяти використання твору іншими особами, право перешкоджання неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання. Зміст поняття використання твору детально розкривається у ст. 441 ЦК та ч. 3 ст. 15 Закону [176].

2. Право використання твору, за загальним правилом, належить авторові. Він може доручити здійснення своїх майнових прав іншій фізичній або юридичній особі. Відповідно до Положення про Державне агентство України з авторських та суміжних прав це Державне агентство здійснює на підставі договорів з суб’єктами авторського права управління цими правами в Україні і за її межами. Це не виключає здійснення управління такими правами на колективній основі іншими особами. Президент України підтримав ініціативу творчих спілок щодо утворення об’єднання громадських організацій — Всеукраїнського агентства авторів для сприяння управлінню на колективній основі майновими правами авторів та інших осіб, які мають авторське право і суміжні права [261].

3. Закріплюючи презумпцію майнових прав автора на твір, ч. 2 ст. 440 ЦК допускає, що законом або договором ці права можуть надаватись іншій особі. Тому всі права, що прямо чи опосередковано встановлені ст. 440, 441 ЦК, ст. 15 Закону, можуть відчужуватись. Відповідні умови ліцензійних договорів не можуть визнаватись нікчемними на підставі п. 9 ст. 1109 ЦК («умови ліцензійних договорів, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними»).

Стаття 441. Використання твору

1. Використанням твору є його:

1) опублікування (випуск у світ);

2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;

3) переклад;

4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;

6) публічне виконання;

7) продаж, передання в найм (оренду) тощо;

8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

2. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

1. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону автору надається виключне право на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Проте законодавець визнав за необхідне детально розкрити зміст права автора на використання твору. У ч. 1 ст. 441 ЦК перелічені вісім способів використання творів. Стаття 15 Закону встановлює більш широкий перелік способів використання творів. Зокрема, зазначається на те, що виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва включають їх право брати участь у реалізації проектів цих творів. Але і цей перелік не є вичерпним (п. 11 ч. 3 ст. 15 Закону).

2. Звертає на себе увагу неузгодженість положень п. 7 ч. 1 ст. 441 ЦК, п. 8 і 10 ч. 3 ст. 15 Закону, з одного боку, та ст. 1107 — 1114 ЦК — з іншого. У п. 7 ч. 1 ст. 441 ЦК і п. 8 ч. 3 ст. 15 Закону йдеться про продаж (відчуження іншим способом) твору, тобто майнових прав автора на твір. Далі передбачається можливість передання майнових прав на твір за умов найму або прокату. Це положення відповідає ч. 2 ст. 760 ЦК, що визнає можливість передання в найм майнових прав. Але ж наймодавцем за договором прокату може бути тільки суб’єкт підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 787 ЦК). Тому до першого продажу (іншого відчуження) примірників твору більш доцільним було б використання твору шляхом укладення ліцензійних договорів, надаючи користувачам право невиключної ліцензії (якщо їх два або більше) або виключної ліцензії (якщо користувач один) відповідно до ст. 1107 — 1109 ЦК.

3. Право першого продажу примірників твору логічно пов’язується з правом на відтворення твору. Воно належить авторові (стосовно службового твору — роботодавцеві) і може передаватись іншим особам повністю або у відповідній частині. Після першого продажу особи, що набули права власності на примірники творів при першому продажі, можуть передавати ці примірники у цивільний оборот не тільки шляхом наступного продажу, а і в інший спосіб, зокрема шляхом передання в найм (прокат). Лише стосовно оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп’ютер, встановлено, що і після першого продажу вони можуть здаватись у майновий найм (комерційний прокат) або відчужуватись в інший спосіб виключно суб’єктом авторського права (особою, що має авторське право) або з його дозволу.