Розділ «КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

2. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

(Із змін, від 23.02.2006)

1. У ч. 1 ст. 194 ЦК наводиться визначення цінного папера. Визначення цінних паперів, що наводиться в ч. 1 ст. 3 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» [221], за юридичним змістом є тотожним і відрізняється від визначення цінного папера в ч. 1 ст. 194 ЦК тільки редакцією. Однак опрацьовані ці обидва визначення понять вкрай невдало. Досить звернути увагу на те, що в ньому йдеться про право (незрозуміло, хто має його виконувати) і взаємовідносини (тут уже на їх учасників зазначається). Та й визначення цінного папера через більш широке (родове) поняття документа не є бездоганним, хоч воно стало для законодавства звичним (див. ст. 163 ГК; ст. 6 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок»). Легко помітити, наприклад, що «бездокументарна форма» цінного папера (документа) є нонсенсом. Правда, документ матеріалізується лише в письмовій формі, але може фіксуватись не лише на папері, а й на магнітних чи інших носіях, кіно-, відео- та фотострічці [Юридична енциклопедія, т. 2, с. 276].

2. Цінні папери є об'єктами цивільних прав. Ці права захищаються нарівні з іншими цивільними правами. Одночасно цінні папери посвідчують грошове або інше майнове право. Це дає можливість передавати цивільне право шляхом передання цінного папера. Таким чином, з'являється можливість більш широкого залучення цивільних прав до цивільного обороту. Суб'єктивному праву власника цінного папера кореспондує зобов'язання особи, яка здійснила емісію цінного папера (видала його). Зміст цього зобов'язання визначається умовами випуску цінних паперів або вказується безпосередньо на цінному папері.

Стаття 195. Групи та види цінних паперів

1. В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;

3) похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів.

2. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

3. Цінні папери можуть існувати в документарній та бездокументарній формі відповідно до закону.

(Із змін, від 23.02.2006)

1. Цінні папери є родовим поняттям, що охоплює собою широке коло видів цінних паперів, що можуть виокремлюватись за різними критеріями. Виявлення цих критеріїв буває непростим. Тоді виявлені за незнайденим критерієм види позначають як групи. У такий спосіб з'явились групи цінних паперів (ч. 1 ст. 195 ЦК; ч. 5 ст. 3 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок»). Крім названих у ч. 1 ст. 195 ЦК груп цінних паперів, у ч. 5 ст. З Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» виокремлюються іпотечні цінні папери (іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні, сертифікати фондів операцій з нерухомістю) і приватизаційні цінні папери.

2. Акція визначається в ч. 1 ст. 6 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» «як іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом».

3. Інвестиційний сертифікат визначається в ч. 1 ст. 12 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» як «цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонду».

4. До боргових цінних паперів належать облігації підприємств, облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання України, ощадні (депозитні) сертифікати (ст. З Закону «Про цінні папери та фондовий ринок»). До цієї ж категорії цінних паперів належать і векселі. Правовий статус векселів та порядок їх обігу визначається ст. 14 Закону «Про цінні папери і фондовий ринок», Законом «Про обіг векселів в Україні» [158], Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі [5].

5. Похідними цінними паперами є опціонні сертифікати. Опціонний сертифікат визначається як стандартний документ, що засвідчує право його власника на придбання в емітента опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на придбання) або на продаж емітентові опціонного сертифіката (опціонний сертифікат на продаж) базового активу в строк та на умовах, визначених у проспекті емісії цих опціонних сертифікатів (п. 1 Порядку реєстрації випуску опціонних сертифікатів та проспекту їх емісії [372]). Базовим активом опціонних сертифікатів можуть бути не тільки цінні папери та інші фінансові ресурси, а й товарні ресурси. Базовим активом опціонних сертифікатів можуть бути навіть об'єкти будівництва, що прийняті або не прийняті в експлуатацію. В останньому випадку проспект емісії опціонних сертифікатів повинен містити відомості про власника земельної ділянки або землекористувача, замовника, забудовника та підрядника, а також про договори, ліцензії, державні акти, дозволи тощо. Незалежно від того, що є базовим активом опціонних сертифікатів, їх розміщення та обіг здійснюється на фондових біржах.

Випуск опціонних сертифікатів підлягає реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ця Комісія здійснює також контроль за випуском, розміщенням та обігом опціонних сертифікатів. Зокрема, емітент зобов'язується надати звіт про розміщення опціонних сертифікатів. Емітент звітує перед Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку також про виконання зобов'язань за опціонними сертифікатами.