Розділ «Огляди досліджуваних рішень Європейського суду з прав людини»

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28422768

33) рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 серпня 2012 року, судді: Приндюк М. В., Єфімова О.І. та Коваль С. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25774033

34) рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року у справах № 1-кс‑643/12, № 1-кс‑647/12, № 1-кс‑651/12, № 1-кс‑643/12, № 1-кс‑650/12; рішення від 03 липня 2015 року, справа № 757/22399/15-к, — суддя Волков С. Я.

Посилання:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28422684

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28422759

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28422765

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28422757

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28422680

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4612563449

Теза із рішень: «…Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18 січня 2012 року № 1-рп/2012, Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнєв і Карпенко проти України» при визначенні адекватності часу та можливостей, які необхідні обвинуваченому для підготовки захисту, суд враховує конкретні обставини справи, її складність, обсяг матеріалів справи, який було пред'явлено для ознайомлення, обсяг матеріалів, з якими необхідно ознайомитись, тощо…»

35) рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 листопада 2012 року, справа № 2515/14056/2012, суддя Ченцова С. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27842150

36) рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 червня 2015 року, справа № 757/18354/15-к, суддя Тарасюк К. Е.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44842357

Теза із рішення: «… Європейський Суд, теж неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення — для цілей підготовки свого захисту — з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України»). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України» Європейський Суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту «Ь» пункту 3 статті 6 Конвенції…»

37) рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня 2012 року, справа № 815/11860/12, суддя Фєдєчкін А. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27160602

Теза із рішення: «…Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі „ОСОБА_3 та інші проти Нідерландів, від 25 вересня 2008 року у справі „Полуфакін і Чернишов проти Росії). Як зауважив Європейський суд з прав людини, підпункт» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення — для цілей підготовки свого захисту — з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи… Європейський суд з прав людини визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п’яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні пункту 3 статті 6 Конвенції…»