Розділ ІІІ ОКРЕМІ ГАЛУЗІ ПРАВА

ж) соціальної справедливості;

з) забезпечення конфіденційності суб’єктами, які надають послуги, дотримання ними стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм.

Видами соціальних послуг є:

1) соціально-побутові – забезпечення продуктами харчування, м’яким і твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання й доставка медикаментів тощо;

2) психологічні – надання консультацій з питань психічного здоров’я й поліпшення взаємин з довколишнім соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соціально-психологічних характеристик особистості з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад;

3) соціально-педагогічні – виявлення і сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного й корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної й художньої діяльності тощо, а також залучення до цієї роботи різноманітних закладів, громадських організацій, заінтересованих осіб;

4) соціально-медичні – консультації щодо запобігання виникненню й розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка й охорона її здоров’я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія;

5) соціально-економічні – задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізується у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;

6) юридичні – надання консультацій із питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу й реалізації юридичної відповідальності осіб, які вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо);

7) з працевлаштування – пошук підходящої роботи, сприяння в працевлаштуванні й соціальне супроводження працевлаштованої особи;

8) з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями – комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію й підготовку, освіту, зайнятість;

9) інформаційні – надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги), розповсюдження просвітницьких і культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги), поширення об’єктивної інформації про споживчі властивості й види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-пропагандистські послуги);

10) інші соціальні послуги.

Суб’єктами, що надають соціальні послуги, є: державні й комунальні спеціалізовані підприємства, установи й заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади й органам місцевого самоврядування, юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку, фізичні особи. Указані суб’єкти здійснюють свою діяльність на професійних засадах відповідно до положення про них або їхнього статуту, де обов’язково зазначаються перелік послуг і категорій осіб, яким вони надаються, умови й порядок їх надання.

Станом на 1 жовтня 2011 р. в Україні функціонує 47 суб’єктів, що надають соціальні послуги для звільнених осіб, з них: два комунальні центри (відділення) соціальної адаптації; 32 недержавні організації; 13 комунальних спеціальних будинків-інтернатів (спецвідділень, відділень) для звільнених осіб. Окрім того, соціальній адаптації звільнених із місць позбавлення волі сприяють 652 спостережні комісії. За 2010 рік до них за допомогою звернулись 9,1 тис. осіб.

Суб’єкти, які надають послуги, на договірних засадах можуть залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів.

Волонтерська діяльність є важливою ланкою в системі інститутів, існування яких необхідне для розвитку сталого громадянського суспільства й побудови в Україні проголошеної Конституцією соціальної й правової держави.

Правове регулювання провадження волонтерської діяльності здійснюється Законом України «Про волонтерську діяльність».

Волонтерська діяльність – добровільна, безкорислива, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерською допомогою є робота і послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами та волонтерськими організаціями. Волонтерська діяльність є формою благодійництва. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що має одноразовий характер або здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, безкорисливості, неприбутковості.

Волонтерська діяльність здійснюється за такими напрямами: