Розділ ІІ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

У правових демократичних країнах державна влада здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. Кожна із цих гілок влади здійснює свої функції й повноваження у відповідності із конституцією і законами держави, а також у встановлених конституцією межах, що виключає дублювання функцій і можливості узурпації влади іншими гілками влади чи державними органами.

Принцип поділу державної влади закріплено у ст. 6 Конституції України. Суть цього принципу полягає в тому, що єдина державна влада організаційно й інституційно поділяється на три відносно самостійні гілки – законодавчу, виконавчу та судову. Цей принцип передбачає існування системи «стримувань» і «противаг», сутність якої полягає в наступному. Закони приймає законодавча влада (парламент), і вступити в силу ці закони можуть лише в тому разі, коли будуть підписані Президентом України, який володіє правом «вето» стосовно законів. У разі застосування «вето» парламент зобов’язаний повторно їх розглянути і може подолати «вето», проголосувавши кваліфікованою більшістю у дві третини, що зобов’язує Президента України підписати закон і ввести в дію. У разі відмови глави держави підписати закон він набирає чинності за підписом глави парламенту.

Виконавча влада – Кабінет Міністрів України та система органів виконавчої влади є підзаконною і формується, передусім, для реалізації законів.

Судова влада в Україні належить судам як загальної, так і спеціальної юрисдикції, і її головне призначення – вирішувати правові спори.

Слід також зазначити, що досить дискусійним і неоднозначним є конституційне закріплення місця й ролі в державному механізмі інституту Президента України як глави держави та органів прокуратури.

У ст. 6 Конституції України, яка закріплює три гілки влади, Президент України та органи прокурорського нагляду не згадуються. Дискусійним та неоднозначним є і питання про віднесення до судової гілки влади Конституційного Суду України, який, згідно зі ст. 147 Конституції України, є єдиним органом конституційної (а не судової) юрисдикції.

Важливо також пам’ятати, що принцип поділу влади застосовується лише стосовно самої держави і не може діяти в межах відповідної адміністративно-територіальної її одиниці, наприклад області чи міста.

8.2. Система органів державної влади за Конституцією України

У своїй сукупності всі органи державної влади України становлять єдину, цілісну і внутрішньо узгоджену систему, що забезпечує ефективне функціонування державного механізму в цілому. Така системність в організації державної влади зумовлена як конституційними принципами, покладеними в її основу (наприклад, верховенство державної влади, унітаризму, законності, гласності тощо), так і функціями й завданнями державно-владної діяльності.

На сьогодні в Україні система органів державної влади включає:

– Верховна Рада України – парламент, єдиний орган законодавчої влади, який є постійно діючим представницьким органом українського народу;

– Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади, що є урядом, який очолює всю систему державної виконавчої влади в державі;

– міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які здійснюють галузеве і міжгалузеве управління в Україні;

– органи судової влади, що здійснюють в Україні правосуддя. Найвищим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України, а до самої системи належать місцеві (районні та міські), апеляційні, а також вищі спеціалізовані суди;

– Президент України, який є главою держави, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

– Конституційний Суд України, що є єдиним органом конституційної юрисдикції, на який покладені функції вирішувати питання про конституційність законів та нормативно-правових актів і офіційного тлумачення Конституції і Законів України;

– органи прокурорського нагляду, що включають Генерального прокурора України та відповідну єдину систему, на яку покладені функції, закріплені в ст. 121 Конституції України;

– Рахункова палата, на яку покладається функція від імені Верховної Ради України здійснювати контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням;

– Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина;

– Вища рада юстиції, яка виконує функції забезпечення належного фахового рівня суддівського корпусу України, здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів, розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів;