ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ

Зовнішня політика України

В Україні було зареєстровано 1800 господарських об'єктів за участі польської сторони, але працювало лише 710, спільними з яких є близько 500 підприємств. Більшість з них здійснює посередницьку діяльність. Польські інвестиції нерівномірно розподіляються по Україні: понад половину припадає на Львівщину, де діє спеціальна економічна зона „Яворів”. Планується участь польського капіталу у фінансуванні розвитку туризму в Західній Україні (утворення туристичного кільця „Замки Центральної Європи” тощо). Успішним фінансовим проектом Польщі можна розглядати і просування на український банківський ринок польської фінансової групи „Кредит Банк”, який придбав 66,7 % акцій Західноукраїнського комерційного банку. Певний інтерес для польської сторони становить економіка Харківської області: з 2001 р. тут було вкладено 1,5 млн дол. інвестицій. Спільні проекти здійснюються на великих промислових підприємствах – підшипниковому, тракторному заводах, „Електротяжмаш”, АТ „Турбоатом”; кошти вкладаються у розвиток транспортного машинобудування і рослинництва. Майже 50 польських підприємств налагоджують співпрацю з Запоріжжям у швейній, деревообробній, меблевій, м'ясопереробній промисловості, будівництві тощо. Позитивним чинником є закріплення українських позицій на польському ринку: вітчизняний „АвтоЗАЗ” інвестує у будівництво заводу в польській столиці. Водночас на економічному співробітництві двох країн відбиваються політичні нашарування і глобальні економічні коливання.

2005 рік був проголошений Роком України в Республіці Польща і урочисто відкритий у Варшаві за участі Президента

України В. Ющенка (квітень 2005 р.). Особлива увага приділялася газовому консорціуму і спільній участі в енергетичних проектах. Представники урядів обговорили питання добудови нафтопроводу Одеса–Броди до м. Плоцьк і м. Гданськ, механізми активізації співпраці в суднобудівній, гірничо-металургійній і авіаційній галузях.

Військовій співпраці сприяє спільна діяльність в об'єднаному батальйоні, про що 26 листопада 1997 р. у м. Варшаві сторони підписали Угоду у справі створення спільної військової частини (укрпольбат) для участі в міжнародних миротворчих і гуманітарних операціях під егідою міжнародних організацій, яка була ратифікована Верховною Радою України 06 квітня 2000 р. З огляду на Закон України „Про участь України в міжнародних миротворчих операціях” у липні 2000 р. українсько-польський миротворчий батальйон у складі сил KFOR було введено до Косова для виконання функцій спостереження за дотриманням сторонами мирних угод.

Одним із яскравих прикладів співпраці військових стала участь українських миротворців і будівельників (понад 1600 осіб) у відновленні Іраку, де український контингент діяв у складі британсько-польських сил стабілізації. Умови діяльності українських і польських військових були закріплені в міжурядовому Меморандумі про взаєморозуміння щодо підпорядкування п'ятої окремої моторизованої бригади Збройних сил України, яка вирушає до Іраку, командуванню багатонаціональної дивізії „Південь–Центр” (ЗО липня 2003 р.). 18 травня 2010 р. Верховна Рада України прийняла Закон України „Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2010 р. для участі у багатонаціональних військових навчаннях ”, тим самим надавши змогу українським військовим опановувати технічними навичками у форматі Північноатлантичного Альянсу, активним учасником якого є також і Польща.

У рамках співпраці 22 вересня 2014 р. підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядами Литви і Польщі про створення спільної литовсько-польсько-української бригади; у листопаді 2014 р. у Варшаві проходив 10-ий раунд стажувань керівного складу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України у структурних підрозділах Міністерства національної оборони Республіки Польща тощо.

Триває міжрегіональне співробітництво. Метою участі країн у єврорегіонах є розвиток двосторонньої прикордонної (транскордонної) взаємодії. Одним з перших був створений єврорегіон „Буг” (29 вересня 1995 р.), учасниками якого стали чотири польські воєводства (Люблінське, Хелмське, Замосцьке, Тарнобжецьке) та Волинська область України. Питання міжрегіональної співпраці активно підтримує Європейський Союз, який вбачає в цьому шлях до впровадження стабільності навколо ЄС та усунення можливих зовнішніх загроз.

Україна і Польща підписали угоду про академічне визнання документів про освіту і наукові звання, а також про співробітництво в сфері інформатизації; домовилися поновити співпрацю консультаційних комітетів при президентах тощо. Активно розвивається науково-технічне співробітництво між країнами. Відповідно до затвердженої 1997 р. Спільної українсько-польської програми співробітництва в галузі науки і технологій, яка на сьогодні налічує понад 150 спільних проектів, пріоритетними напрямами визначено матеріалознавство та промислові технології, охорону довкілля та науки про землю, сільськогосподарські дослідження, фізико-математичні науки, науки про здоров'я, інформаційні технології та телекомунікації, електроніку. Польська сторона виявляє інтерес до налагодження співпраці з українськими партнерами, використовуючи потенціал створеного в Україні 1 серпня 2003 р. Національного інформаційного центру із співробітництва з ЄС у сфері науки та технологій. Для активізації двостороннього науково-технічного співробітництва між Україною та Польщею реалізувалися комплексні програми, розпочаті у рамках Року Польщі в Україні (2004) та Року України в Польщі (2005), міжнародні науково-дослідницькі програми INTAS, Inco-Kopemicus, EUREKA, CERN, „Наука заради миру” тощо. Польща активно підтримує євроінтеграційні наміри України. У відповідь на польські ініціативи щодо України разом з ЄС відповідно концепції Ширша Європа (2002 р.), а пізніше Східне партнерство (2008 р.) були розроблені спеціальні програми щодо співпраці з Україною.

Польща доклала значних зусиль у підтримці України в її посуванні шляхом євроінтеграції, розуміючи, що швидке завершення процесу підписання і ратифікації Угоди про асоціацію дасть суттєвий поштовх нарощенню обсягів торгівлі між Україною та Польщею. З метою поінформування ділових кіл обох країн про майбутні можливості польська сторона у 2013 р. провела чимало наукових і ділових заходів, серед яких Східний економічний форум "Lub-Invest (м. Люблін, Республіка Польща), в якому взяли участь представники Волинської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Луганської, Житомирської, Рівненської та Донецької областей.

У липні 2013 р. країни домовилися про співробітництво на 2013-2015 pp. У відповідному документі йдеться про посилення взаємодії двох країн в євроінтеграційному напрямі, підписанні Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу, реалізації Угоди Україною та ЄС.

У розбудові відносин з РП у найближчій і подальшій перспективі Україна виходитиме з необхідності поглиблення стратегічного партнерства, що сприятиме європейській безпеці. Сувора об'єктивна реальність вимагає від обох країн щільної взаємодії, яка гарантуватиме їм безпеку у регіональному і субрегиональному просторі. Польща й надалі захищає інтереси України в НАТО та ЄС; Польща чітко заявляє, що Україна має бути прийнята до Північноатлантичного Альянсу й до Європейського Союзу за умови виконання нею необхідних вимог.

Активну позицію посіла Республіка Польща у захисті суверенітету України від російської агресії. Зазначене виявилося перш за все у підтримці Майдану, відстоюванні недоторканності України на всіх міжнародних рівнях. Таке можна пояснити не тільки незагоєними історичними ранами польського суспільства у результаті трьох поділів Польщі імперською Росією, знищення країни з географічної карти Європи, ліквідації патріотичних сил, очолюваних легендарним Тадеушом Костюшком, трагедії Катині, трагедії під Смоленськом із загибеллю верхівки польської проєвропейської влади, причини якої так і не розкриті, тощо.

Захисна політика Польщі щодо України пояснюється також і зовнішньополітичними інтересами: саме польській стороні випала нагода і відповідальність за підтримки Королівства Швеції реалізовувати східний вектор зовнішньої політики Європейського Союзу.

Серед важливих партнерів України особливе місце посідає Угорська Республіка, яка однією з перших 03 грудня 1991 р. визнала суверенітет Української держави. 23 грудня 1991 р. країни встановили дипломатичні відносини і невдовзі відкрили посольства. Дипломатичні установи: Посольство України в Угорщині (м. Будапешт), Генеральне консульство України в м. Ніредьгаза; Посольство Угорщини в Україні (м. Київ), Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді, Консульство Угорщини в Берегові. 06 грудня 1991 р. укладено базовий Договір про основи добросусідства та співробітництво між Україною та Угорською Республікою, який набув чинності 16 червня 1993 р. Цей важливий документ став першим міждержавним договором суверенної України з іноземною державою. Кількість чинних документів перевищує 70.

Активно і на всіх рівнях розвиваються міждержавні контакти. Пріоритетними у двосторонніх зв'язках за пропозицією угорської сторони визначено кілька напрямів: забезпечення прав національних меншин, торгово-економічне співробітництво, а також прикордонна співпраця. Такий підхід випливає з основних засад угорської зовнішньополітичної концепції – суверенітет, дружба з сусідами, захист прав угорців у всьому світі. На двосторонньому рівні створено міжурядові українсько-угорські комісії з питань забезпечення прав національних меншин, торгово-економічного співробітництва і транскордонної співпраці.

Країни поступово долають проблемні питання, що постають у двосторонніх відносинах. Доволі складною виявилася пропозиція угорської сторони щодо встановлення пам'ятника угорцям, які у 897 р. віднайшли свою історичну батьківщину. За переказами, в ті далекі часи угорські племена дійшли до Верецького перевалу, що в Карпатах. Саме там керівництво сучасної Угорщини запропонувало встановити пам'ятний знак. Громадськість Закарпатської області не підтримала згадану ініціативу, бо саме в тих місцях з угорськими фашистами воювали воїни Карпатської Січі Закарпатської України. Питання було залагоджено дипломатичним шляхом[4]. За сприяння Посольства Угорської Республіки в Україні макет пам'ятного знака було встановлено поблизу Аскольдової мотали на схилах Дніпра.

Міністерства закордонних справ у травні 1995 р. започаткували консультаційний комітет з питань зовнішніх зв'язків. Враховуючи досвід військового співробітництва з Польщею, був створений багатонаціональний інженерний батальйон „Тиса” із залученням України, Угорщини, Румунії та Словаччини. Активно розвивається торгово-економічне співробітництво і міжрегіональна співпраця. За товарооборотом Угорщина посідала друге місце серед країн Центральної та Східної Європи після Польщі.

Динаміка торгівлі постійно зростала: якщо у 1992 р. цей показник становив 259 млн дол., то у 2006 р. він перевищив 1,75 млрд. Однак, у зв'язку з кризою 2009 р. – скоротився до 1,4 млрд, дол. У січні-листопаді 2013 р. загальний товарообіг з Угорщиною склав 2 млрд. 683 млн дол. – зріс порівняно з 2012 р. на 11,6%. Експорт товарів з України в Угорщину склав 1 млрд. 429 млн дол. (зріс на 2,4%), імпорт в Україну склав 1 млрд. 254 млн дол. (зріс на 18,3%). Позитивне сальдо для України склало 175 млн дол. Головними групами товарів, які експортуються з України в Угорщину, є напівфабрикати з вуглецевої сталі, енергоносії, проводи ізольовані, кабелі, електрообладнання, лісоматеріали, механізми, мінеральна сировина. Імпортуються в Україну лікарські засоби, проводи ізольовані, кабелі, нафта та продукти її перегонки, електрообладнання, продукція рослинництва, транспортні засоби тощо.

Обсяг інвестицій з Угорщини в Україну станом 2013 р. склав 678,6 млн дол., що становить 1,3% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку України. Інвестиції з України в Угорщину склали 4,1 млн дол. Вінницька, Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Луганська і Черкаська області співробітничають з відповідними угорськими регіонами.

[1] Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ без назви (2)

  • ВИТОКИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Київська Русь і світ

  • Міжнародні відносини Галицько-Волинської держави

  • Дипломатія Богдана Хмельницького

  • Зовнішньополітична діяльність українських гетьманів наприкінці XVII – XVIII ст.

  • Зовнішня політика Української Народної Республіки

  • УРСР в радянській зовнішній політиці

  • Об'єднання українських земель

  • Українсько-румунський кордон

  • Українська РСР в ООН

  • ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Становлення зовнішньої політики України

  • Розподілення зовнішньополітичних функцій

  • ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ виклики

  • Проблемні питання відносин з Румунією

  • Ядерні гарантії Україні

  • Матеріальні і культурні втрати України

  • Закордонна власність

  • Захист прав українських громадян за кордоном

  • Політика захисту співвітчизників РФ за кордоном і позиція України

  • Закордонні українці

  • Формування міжнародного іміджу України

  • ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ
  • Українська громада в Угорщині

  • Взаємодія України з провідними країнами світу

  • Зовнішня політика України

  • Українці в Бельгії

  • Україна – Італійська Республіка

  • Італія є важливим партнером України в політичній сфері

  • Україна – Королівство Швеція

  • Торговельно-економічне співробітництво

  • США

  • Нові незалежні держави (ННД) в політиці України

  • Україна – Республіка Казахстан (РК)

  • Республіка Таджикистан (РТ)

  • Киргизстан в політиці України

  • Співробітництво України з країнами Латинської Америки, АТР, Африки

  • УКРАЇНА В МІЖНАРОДНИХ СВІТОВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

  • Інформація ОБСЄ

  • ООН (ОПМ)

  • Чорнобиль і світова спільнота

  • Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

  • Регіональні, трансрегіональні та субрегіональні формування в політиці України

  • Твіннінг (Twinning)

  • Північноатлантичний Альянс (НАТО)

  • Міжнародні фінансові структури в політиці України

  • Ініціативи України. ГУАМ

  • Інші міжнародні організації пострадянського простору

  • У листопаді 2007 р. – квітні 2008 р. Україна головувала в ОЧЕС

  • Шанхайська організація співробітництва (ШОС)