Українська РСР в ООН

Зовнішня політика України

Міжнародна спільнота не залишилась байдужою до Чорнобильської трагедії: на 45-ій сесії ООН (1990 р.) 126 країн прийняли резолюцію про міжнародне співробітництво з подолання наслідків Чорнобильської аварії.

Внески Української РСР до бюджетів міжнародних організацій у 1986 р. становили 17,6 млн дол. США і 1,05 млн руб. З цієї суми в ООН надійшло 11 млн дол., ЮНЕСКО – 2,07 млн дол., МОП – 1,6 млн дол., МАГ ATE – 1,6 млн дол.[3]

Для порівняння, в 2011 р. Україна заплатила близько: 11 млн євро за членство в 28 міжнародних організаціях; 10 млн дол. США за членство в 11 міжнародних організаціях; 2,5 млн швейцарських франків за членство в 12 міжнародних організаціях; 244 млн гривень за членство у 5 міжнародних організаціях; 124 тис. канад. дол. за членство в одній міжнародній організації; 25 тис. англ. фунтів стерлінгів за членство в одній міжнародній організації; 95 тис. канад. дол. за членство у двох міжнародних організаціях. Інформація про решту 8 міжнародних організацій, в яких Україна набула повноправного членства, або взагалі відсутня, або участь у цих організаціях не потребує сплати членських внесків[4].

Важливим напрямом зовнішньополітичної діяльності Української РСР була її участь у міжнародно-договірних відносинах, що закріплено ст.74 Конституції УРСР. Українська РСР користувалася своїм правом на укладення міжнародних договорів. Пригадаємо мирні договори з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною і Фінляндією. Україна ратифікувала низку конвенцій Міжнародної організації праці, є учасником Договору про заборону розміщення на дні морів і океанів та в їх надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення, Конвенції про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та їх знищення, а також інші угоди, які відіграють важливу роль у зміцненні миру і безпеки.

Сучасна Україна як правонаступниця Української РСР має виконувати міжнародні зобов'язання.

Крім участі в міжнародних договорах, Українська РСР активно користувалася правом посольства. Республіка мала свої постійні представництва при ООН у Нью-Йорку, при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, а також при ЮНЕСКО в Парижі. На території УРСР функціонували консульства десяти іноземних держав: у Києві – генеральні консульства Болгарії, НДР, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Монголії та Югославії, а також представництво Посольства Республіки Куба; в Одесі – генеральні консульства Індії, Куби і Болгарії. У 1976-1980 pp. у Києві перебували американські дипломати, які мали відкрити генеральне консульство США. Однак, на знак протесту проти введення радянських військ в Афганістан американське керівництво не реалізувало згадану ініціативу.

Набутий досвід роботи в дипломатичних установах було використано МЗС України в майбутній діяльності. Попри всі обмеження дипломатичної, а отже й політичної сфери України в радянський період, характерною позицією республіки на міжнародній арені завади була боротьба за забезпечення позитивних зовнішньополітичних умов для розвитку, боротьби за мир і міжнародну безпеку, за збереження і захист суверенітету всіх без виключень країн.

[1] Д. Мануїльський народився 1883 р., закінчив юридичний факультет Сорбонни (Франція), тривалий час перебував в еміграції, з 1918 р. – на дипломатичній роботі. У 1918 р. в Україні брав участь у переговорах з гетьманом П. Скоропадським. У 1919 р. очолював місію Червоного Хреста у Франції. 1920 р. брав участь у мирних переговорах з Польщею в Ризі. У 1944 – 1952 pp. – міністр (комісар) закордонних справ Української РСР. До 1949 р. представляв УРСР в Раді Безпеки ООН (РБ ООН). Доктор історичних наук, академік АН УРСР.

[2] 09 листопада 1943 р. у м. Вашингтоні 44 держави підписали угоду про створення ЮНРРА. Фонд ЮНРРА складався з внесків країн-членів, територія яких не зазнала окупації. Розмір внесків становив 1-2% національного прибутку. Допомога ЮНРРА надавалася безповоротно, без відшкодування і відсотків. СРСР був звільнений від внесків в ЮНРРА.

[3] Українська РСР на міжнародній арені: 36. док. і матеріалів. 1944-1961 pp. – К., 1963.

[4] Борг України в міжнародних організаціях. 26 груд., 2011. – Режим доступу: geostrategy.ua/node/62.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українська РСР в ООН“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ без назви (2)

  • ВИТОКИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Київська Русь і світ

  • Міжнародні відносини Галицько-Волинської держави

  • Дипломатія Богдана Хмельницького

  • Зовнішньополітична діяльність українських гетьманів наприкінці XVII – XVIII ст.

  • Зовнішня політика Української Народної Республіки

  • УРСР в радянській зовнішній політиці

  • Об'єднання українських земель

  • Українсько-румунський кордон

  • Українська РСР в ООН
  • ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Становлення зовнішньої політики України

  • Розподілення зовнішньополітичних функцій

  • ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ виклики

  • Проблемні питання відносин з Румунією

  • Ядерні гарантії Україні

  • Матеріальні і культурні втрати України

  • Закордонна власність

  • Захист прав українських громадян за кордоном

  • Політика захисту співвітчизників РФ за кордоном і позиція України

  • Закордонні українці

  • Формування міжнародного іміджу України

  • ДВОСТОРОННІ ВІДНОСИНИ

  • Українська громада в Угорщині

  • Взаємодія України з провідними країнами світу

  • Зовнішня політика України

  • Українці в Бельгії

  • Україна – Італійська Республіка

  • Італія є важливим партнером України в політичній сфері

  • Україна – Королівство Швеція

  • Торговельно-економічне співробітництво

  • США

  • Нові незалежні держави (ННД) в політиці України

  • Україна – Республіка Казахстан (РК)

  • Республіка Таджикистан (РТ)

  • Киргизстан в політиці України

  • Співробітництво України з країнами Латинської Америки, АТР, Африки

  • УКРАЇНА В МІЖНАРОДНИХ СВІТОВИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

  • Інформація ОБСЄ

  • ООН (ОПМ)

  • Чорнобиль і світова спільнота

  • Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

  • Регіональні, трансрегіональні та субрегіональні формування в політиці України

  • Твіннінг (Twinning)

  • Північноатлантичний Альянс (НАТО)

  • Міжнародні фінансові структури в політиці України

  • Ініціативи України. ГУАМ

  • Інші міжнародні організації пострадянського простору

  • У листопаді 2007 р. – квітні 2008 р. Україна головувала в ОЧЕС

  • Шанхайська організація співробітництва (ШОС)