Міжнародна спільнота не залишилась байдужою до Чорнобильської трагедії: на 45-ій сесії ООН (1990 р.) 126 країн прийняли резолюцію про міжнародне співробітництво з подолання наслідків Чорнобильської аварії.
Внески Української РСР до бюджетів міжнародних організацій у 1986 р. становили 17,6 млн дол. США і 1,05 млн руб. З цієї суми в ООН надійшло 11 млн дол., ЮНЕСКО – 2,07 млн дол., МОП – 1,6 млн дол., МАГ ATE – 1,6 млн дол.[3]
Для порівняння, в 2011 р. Україна заплатила близько: 11 млн євро за членство в 28 міжнародних організаціях; 10 млн дол. США за членство в 11 міжнародних організаціях; 2,5 млн швейцарських франків за членство в 12 міжнародних організаціях; 244 млн гривень за членство у 5 міжнародних організаціях; 124 тис. канад. дол. за членство в одній міжнародній організації; 25 тис. англ. фунтів стерлінгів за членство в одній міжнародній організації; 95 тис. канад. дол. за членство у двох міжнародних організаціях. Інформація про решту 8 міжнародних організацій, в яких Україна набула повноправного членства, або взагалі відсутня, або участь у цих організаціях не потребує сплати членських внесків[4].
Важливим напрямом зовнішньополітичної діяльності Української РСР була її участь у міжнародно-договірних відносинах, що закріплено ст.74 Конституції УРСР. Українська РСР користувалася своїм правом на укладення міжнародних договорів. Пригадаємо мирні договори з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною і Фінляндією. Україна ратифікувала низку конвенцій Міжнародної організації праці, є учасником Договору про заборону розміщення на дні морів і океанів та в їх надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення, Конвенції про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та їх знищення, а також інші угоди, які відіграють важливу роль у зміцненні миру і безпеки.
Сучасна Україна як правонаступниця Української РСР має виконувати міжнародні зобов'язання.
Крім участі в міжнародних договорах, Українська РСР активно користувалася правом посольства. Республіка мала свої постійні представництва при ООН у Нью-Йорку, при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві, а також при ЮНЕСКО в Парижі. На території УРСР функціонували консульства десяти іноземних держав: у Києві – генеральні консульства Болгарії, НДР, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехословаччини, Монголії та Югославії, а також представництво Посольства Республіки Куба; в Одесі – генеральні консульства Індії, Куби і Болгарії. У 1976-1980 pp. у Києві перебували американські дипломати, які мали відкрити генеральне консульство США. Однак, на знак протесту проти введення радянських військ в Афганістан американське керівництво не реалізувало згадану ініціативу.
Набутий досвід роботи в дипломатичних установах було використано МЗС України в майбутній діяльності. Попри всі обмеження дипломатичної, а отже й політичної сфери України в радянський період, характерною позицією республіки на міжнародній арені завади була боротьба за забезпечення позитивних зовнішньополітичних умов для розвитку, боротьби за мир і міжнародну безпеку, за збереження і захист суверенітету всіх без виключень країн.
[1] Д. Мануїльський народився 1883 р., закінчив юридичний факультет Сорбонни (Франція), тривалий час перебував в еміграції, з 1918 р. – на дипломатичній роботі. У 1918 р. в Україні брав участь у переговорах з гетьманом П. Скоропадським. У 1919 р. очолював місію Червоного Хреста у Франції. 1920 р. брав участь у мирних переговорах з Польщею в Ризі. У 1944 – 1952 pp. – міністр (комісар) закордонних справ Української РСР. До 1949 р. представляв УРСР в Раді Безпеки ООН (РБ ООН). Доктор історичних наук, академік АН УРСР.
[2] 09 листопада 1943 р. у м. Вашингтоні 44 держави підписали угоду про створення ЮНРРА. Фонд ЮНРРА складався з внесків країн-членів, територія яких не зазнала окупації. Розмір внесків становив 1-2% національного прибутку. Допомога ЮНРРА надавалася безповоротно, без відшкодування і відсотків. СРСР був звільнений від внесків в ЮНРРА.
[3] Українська РСР на міжнародній арені: 36. док. і матеріалів. 1944-1961 pp. – К., 1963.
[4] Борг України в міжнародних організаціях. 26 груд., 2011. – Режим доступу: geostrategy.ua/node/62.
ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зовнішня політика України» автора Чекаленко Л.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українська РСР в ООН“ на сторінці 2. Приємного читання.
