TextBook Урешті після двох днів рваних розмов з’ясувалося, що якийсь український офіцер опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці пост про те, що в Пісках біля Краснокам’янського аеропорту він знайшов на полі бою пораненого російського десантника, який помер у нього на руках. У померлого офіцер знайшов військовий квиток на ім’я Сергійка. І найголовніше, найстрашніше — він сфотографував тіло її вбитого сина й опублікував фото на своїй сторінці.
Пост мав заголовок «Лист російській матері» й закінчувався пафосним віршем Михайла Свєтлова «Італієць»:
Чорний хрестик беріг італійця.
Без узорів і глянцю, із криці
Його викував дід для онука,
Щоб і горе минало, й розпука.
Ти, що зріс під неапольським сонцем,
Що шукав у російській сторонці?
Чим тобі не вгодила широка
Твоя рідна славетна затока?
Я, тебе під Моздоком убивши,
Про вулкан себе мріями тішив.
Я, на Волзі купаючись вволю,
Так хотів покататись в гондолі.
Але ж я не прийшов з пістолетом
Італійців хапати в лабети.
Не приносив я зброю смертельну
У священні краї Рафаеля.
Я стріляв там, де я народився,
Де складав із товаришем пісню,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аеропорт» автора Лойко С.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава XIV. Наталія Сергіївна“ на сторінці 5. Приємного читання.