Розділ «§ 3. Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин»

2. Нова економічна політика (НЕП), яка внесла в теоретичну концепцію суттєві корективи і насамперед визнання:

- ринкових форм (товар, гроші, ціна, кредит, фінанси тощо);

- двох форм власності (державної та кооперативної);

-двох класів (робітників і селян, інтелігенції як прошарку);

- державної форми управління за участю народу. Реалізована модель соціалізму дістала назву командно-адміністративного соціалізму.

Риси командно-адміністративного соціалізму:

- тотальне панування державної власності (навіть колгоспно-кооперативна власність, проголошена конституцією, втратила риси кооперативної і була одержавлена);

- централізоване регулювання всіх зв'язків державою (директивне централізоване планування від досягнутого);

- спотворені ринкові відносини (ціни, відсоток за кредит, ренту тощо встановлювала держава);

- прямий розподіл ресурсів;

- державне тотальне управління за принципом жорсткої ієрархії; вершину ієрархічної піраміди займає партійна бюрократія;

- розподіл за волею держави, яка об'єктивно не може визначити частку індивіда у суспільному результаті економічної діяльності (хоч зарплата видається за форму розподілу відповідно до кількості та якості праці).

Як наслідок, у процесі революційних змін відбулося тотальне одержавлення економіки, політики, ідеології та інших форм суспільного буття.

Криза адміністративно-командної системи стала проявом загострення суперечностей, породжених та нагромаджених нею, які система виявилася не здатною вирішити.

Суперечності адміністративно-командної системи Головна суперечність - суперечність між проголошеними та реалізованими цілями.

Форми вияву головної суперечності:

- між вивільненням трудящих від поневолення (експлуатації) з боку капіталу і поневоленням їх державою;

- між проголошеною метою побудови суспільства все-загального добробуту і сформованою економікою тотального дефіциту, який е не лише наслідком, а й передумовою відтворення бюрократичної системи адміністративного соціалізму;

- між проголошеною метою побудови суспільства, де, всі блага "поллються повним потоком" і здійсниться великий принцип: "від кожного - за здібностями, кожному - за потребами" і деформованою структурою економіки, зорієнтованою на виробництво заради виробництва;

- між проголошеною метою високопродуктивного виробництва (трудящі працюють на себе й на суспільство в цілому) і спадною ефективністю реального виробництва через відсутність конкуренції і тотальне панування державної монополії;