Розділ «§ 3. Попит на ресурси та чинники, що його визначають, в теорії граничної продуктивності»

б) множенням третьої і четвертої колонок, тобто MRP = VMP = mMPL o Рх(6к = 3к -4к), в табл. 13.2 MЯР^другого працівника дорівнює 12,6 грн (тобто 30,6-18), a MPLPX =4-3,4=13,6 грн.

Відповідно для третього працівника MRPLдорівнює 7,8 грн, a MPL Рх = 3 o 3,2 = 9,6 грн.

Величину MPL o Рх називають вартістю (цінністю) граничного продукту ресурсу і позначають VMP. Для досконалоконку-рентного ринку, як ми бачимо,

VMPP =MPF Рх = MRPF,

де VMPF- цінність граничного продукту змінного ресурсу (фактора); MPF- граничний продукт змінного ресурсу; Рх- ціна продукту, виробленого зі змінного ресурсу; MRPp- гранична дохідність змінного ресурсу або гранична виручка від реалізації.

Для недосконалоконкурентного ринку MRP * VMP. Крива MRP за недосконалої конкуренції менш еластична за ціною, ніж за досконалої (рис. 13.2).

Як видно з рис. 13.2, крива попиту на працю за умов недосконалої конкуренції крутіша, ніж за умов досконалої. Це означає, що підприємство за недосконалої конкуренції менш чутливе до зниження ставки заробітної плати при визначенні чисельності найманих працівників.

За незмінності інших умов підприємство за умов недосконалої конкуренції буде виробляти менше продукту, ніж за умов досконалої. Пояснюється така поведінка підприємства тим, що обмеження обсягу виробництва компенсується йому збільшенням ціни. Звісно, що для виробництва меншого обсягу про

Рис. 13.2. Попит підприємства на ресурс за умов недосконалої конкуренції

дукту підприємству знадобиться й менше ресурсів, тобто для недосконалої конкуренції УМР > МЕР.

Ми розглянули попит окремого підприємства на змінний ресурс за недосконал©конкурентного ринку.

Ринковий попит на ресурс визначається як сума індивідуальних попитів підприємств, що використовують цей ресурс.

Ми розглянули залежність обсягу попиту на ресурс з огляду на ціну.

Настала черга розглянути вплив нецінових чинників на зміни в попиті на ресурс. До них належать:

1) зміни в попиті на продукт, вироблений з цього ресурсу, які призводять до змін у попиті на ресурс у тому самому напрямі, в якому відбулися зміни в попиті на продукт;

2) зміни продуктивності ресурсу спричиняють односпрямовані зміни в попиті на цей ресурс, тобто зростання продуктивності ресурсу, за незмінності інших умов, приведе до збільшення попиту на цей ресурс, і навпаки;

3) зміни цін на інші ресурси впливають на попит на ресурс залежно від ступеня їх взаємозамінності чи супутності (доповнюваності).

Для ресурсів-замінників необхідно враховувати дію ефектів заміщення та обсягу випуску, які діють різноспрямовано.

Для ресурсів-взаємодоповнювачів зміна ціни на ресурс-замінник зумовлює різноспрямовану зміну попиту на споріднений ресурс, наприклад, зростання ціни праці (за незмінності інших умов) приведе до збільшення попиту на капітал.

Нецінові чинники, які ми щойно розглянули, зміщують криву попиту на ресурс вгору (в бік зростання), або вниз (у бік зменшення).