Розділ «Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність»

Важливим моментом має стати оцінка ринкових загроз та зовнішніх можливостей стратегічними засобами "раннього виявлення та попередження" наскільки ефективно підприємство зможе відреагувати на можливості та загрози зовнішнього середовища залежить саме від його внутрішнього потенціалу.

Згідно з чинним законодавством України існує два основних типи об’єднань підприємств: інституціональних та добровільні.

Діяльність інституціальних об’єднань започатковується в директивному порядку міністерствами та Кабінетом Міністрів України. Серед них розрізняють науково-виробничі, науково-технічні об’єднання і такі, що належать до агропромислового комплексу, будівництва та житлово-комунального господарств.

Найпростіші форми договірного об’єднання підприємств в Україні:

-асоціація - найпростіша форма договірного об’єднання підприємств з метою постійної координації підприємницької діяльності. Як правило, асоціація є юридичною особою, що не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність її учасників;

- корпорація - акціонерна форма власності, що передбачає колективне володіння власністю, концентрацію функцій управління підприємствами в руках професійних менеджерів, тобто об’єднання на основі інтеграції їх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень у централізований орган управління;

- консорціум - тимчасове статутне об’єднання промислового та банківського капіталу для реалізації певної спільної мети - підприємницької ідеї, інвестиційного проекту тощо;

-концерн - форма статутних об’єднань підприємств, для якої характерна єдність власності й контролю, найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва, коли концерн інтегрує підприємства різних галузей народного господарства. Після такого об’єднання підприємства втрачають господарську самостійність;

-холдинг - організаційна форма об’єднання капіталів, товариство, яке безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує власні кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств. Об’єднанні в холдинг суб’єкти мають юридичну і господарську самостійність, але основні питання їх діяльності вирішує холдингова фірма;

-фінансова група - об’єднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства. Фінансову групу очолює один або кілька банків, які розпоряджаються капіталом підприємств, що входять в неї, і координує всі сфери діяльності цих підприємств.

Кожна з наведених форм об’єднань має певні переваги і недоліки й може утворюватися або зникати залежно від умов внутрішнього та зовнішнього середовища.

Проблеми, що виникають при здійсненні господарської діяльності підприємств в Україні, регулюються такими основними законами України:

-"Про підприємства в Україні" від 7 березня 1991 р.;

-"Про підприємство" від 7 лютого 1991 р.;

- "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991р.;

- "Про власність" від 7 лютого 1991 р.;

-"Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р.;

- "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 р.;

- "Про приватизацію майна державних підприємств" від 4 березня 1992 р.

У Законі України "Про підприємства в Україні", дається визначення поняття "підприємство: це "самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу)". Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.