Розділ I. Політекономія

Економічна теорія

Тому сьогодні, на наш погляд, для реформування суспільства велике значення має такий напрям в політекономії як неоінституці-оналізм. Він є методологічним ключем для аналізу сучасного світу і повинен стати новою теорією для розробки глобальної методологічної парадигми.

Новий напрям доводить, що основою економічного розвитку в постіндустріальному (інформаційному) суспільстві є людина, а метою економічної системи - всебічний розвиток людини (Р. Коуз, Майєр, Р. Познер). Представники неоінституціоналізму на відміну від інституціоналізму (який досліджував в основному роль колективних інститутів-профспілок, корпорацій, держави), вивчають роль і поведінку окремого індивіда. Переваги неоінституціонально-еволюційної теорії як новітнього напряму сучасної економічної науки, порівняно з іншими концепціями, полягають у значно ширшому розумінні як об’єкта аналізу (соціально-економічні та соціально-психологічні основи економічної діяльності), так і методології (вивчення інститутів у процесі їх еволюційного розвитку - конкуренції, монополії, держави, профспілок, податків, сталого способу мислення, юридичних норм, правил, постанов, системи відносин між господарюючими суб’єктами, прав окремих соціальних верств і груп тощо)1.

Роль інститутів у тому, що "інститути становлять структуру, яку люди накладають на свої взаємовідносини, визначаючи таким чином стимули, поряд з іншими обмеженнями (бюджетними, технологічними тощо), що окреслюють межі вибору, а вони, у свою чергу, задають межі функціонуван2ня економіки й суспільства протягом того чи іншого періоду часу)2.

Прагнення до охоплення у процесі дослідження якомога більшої кількості явищ економічного і неекономічного порядку в їх динаміці породжує необхідність застосування загального всеохоплюючого соціально-філософського підходу, основою якого є теорія діяльності. Тому виникає унікальна можливість використати теорію діяльності для формування ринкових відносин, відповідно до якої "ринок може бути представлений як набір спеціально організованих поведінкових виборів, навколо пропон3 ованих різноманітних товарів і послуг з високою різноманітністю"3.

Використання методологічного потенціалу теорії діяльності є особливо значущим як для країн перехідної економіки, де існує потреба в першу чергу у формуванні власне ринкової поведінки суб’єктів ринкової діяльності, так і для країн з розвинутою ринковою економікою, які стоять на порозі нового техноекономічного укладу, в основі якого "будуть лежати біотехнології, молекулярна електроніка, бази знань і експертні системи, композитні матеріали з ієрархічно організо4ваними структурами, ядерна енергетика (ймовірно, термоядерна)" .

Саме на рубежі цього (шостого, на думку ряду теоретиків) укладу "створення нового продукту пов’язане з усвідомленим проектуванням і конструюванням нових форм організації діяльності", відбуватиметься перехід від парадигми "організація виробництва на основі вивчення законів природи" до парадигми "організація виробництва на основі проектування взаємозв’язків різних систем діяльності та конструювання діяльно-природних систем"1.

Із теорією діяльності пов’язана також розробка методології інституціонального проектування, що дозволяє розробляти різні варіанти раціональної реконструкції прогресу, свідомого формування соціально-економічних інститутів, а також практичного створення механізмів функціонування різних сфер економіки. Розробка й обґрунтування принципів такої діяльності передбачає, в свою чергу, вивчення самої масової діяльності щодо створення нових інститутів, оскільки вона - "частина економічної реальності, своєрідний "метаінститут", і в такому вигляді цілком може служити об’єктом економічно2го аналізу існуючих тут правил, домовленостей, традицій і норм"2.

На сучасному етапі розвитку економічної теорії у контексті досягнутого людством історичного рівня соціально-економічної організації суспільства набуває ідея Маркса про якісні особливості суспільного поділу і розподілу діяльності (праці) у кожній історично конкретній соціальній системі в "суспільно пропорційній мірі", тому що кожний історичний тип життєдіяльності являє собою особливий історично визначений спосіб організації суспільної життєдіяльності, виступає як система видів і форм людської діяльності (і в першу чергу економічної діяльності).

З цього погляду соціально-економічний розвиток, перехід від одного якісного рівня до іншого необхідно, на нашу думку, розглядати як новий перерозподіл людської діяльності в масштабах суспільства. Інакше кажучи, розробка теоретичних моделей соціально-економічної трансформації суспільства повинна бути науковим пошуком оптимальної системи розподілу діяльності з точки зору можливого.

Тому суттєві недоліки сучасного ринкового господарства (економічні кризи, безробіття, різка соціальна диференціація, контрастний розподіл обмежених економічних ресурсів, екологічні проблеми тощо), які є предметом критичної уваги провідних вчених світу, слід розуміти як недосконалість існуючого розподілу суспільної діяльності.

У зв’язку з викладеним дедалі більшої цінності набувають дослідження останнього часу, в яких цілеспрямовано розробляють різні аспекти проблеми розподільчих факторів розподілу діяльності - розподільча природа інститутів1, способів (форм) організації економічної діяльності, параметрів і структури міжгалузевих та внутрішньогалузевих трансформувань , регіонального перерозподілу тощо.

Згідно із сучасним науковим баченням економіку розглядають як діяльну, еволюційно відкриту систему, що зазнає постійного впливу зовнішнього середовища (всіх інших сфер суспільного життя, природи) і здатну реагувати на них. Тому "сучасна наука дедалі більше стає теорією процесу послідовних змін, які розуміють як зміни, які самопідтримуються і саморозвиваються, які не мають кінцевої цілі" . Це вимагає адекватних такій природі економіки методів наукового дослідження і проектування розвитку у перспективі майбутнього.

Таким чином, нова парадигма економічної теорії має на меті пояснити як приходять до трансформації економічні системи, спосіб функціонування та зміна інститутів всередині існуючих економічних устроїв, безперервний процес нових кількісно-якісних, сутнісних змін та перетворень.

3 початком процесів економічного та соціального перетворення у східноєвропейських країнах в економічній науці набуває актуальності проблема теоретичного пояснення процесів ринкової трансформації.

Досвід кризових станів і труднощів постсоціалістичного розвитку майже трьох десятків держав, у тому числі України, коли в різних національно-історичних і соціально-економічних умовах було випробувано різноманітні варіанти економічної політики й досягнуто певних результатів, а також досвід величезної кількості країн, що розвиваються протягом останніх 25 років, надають надзвичайно цінний матеріал для теоретичних узагальнень. І хоча політико-економічний аналіз глибоких криз свідчить, що проведення радикальних реформ призводить до позитивних результатів, їх здійснення починається, як правило, із суттєвою затримкою.

Серед комплексу економічних, політичних, соціально-психологічних, моральних та інших чинників такої затримки велику роль відіграють також труднощі й обставини методологічного характеру у формуванні стратегічних цілей і загальної методології проведення макроекономічної трансформації суспільства. До особливо негативних і руйнівних наслідків, як свідчить, зокрема, досвід України, призводять спроби здійснювати господарські й ринкові перетворення за умов теоретико-методологічної невизначеності та непослідовності вищого державного керівництва не на базі фундаментальних соціально-філософських і економічних досліджень та розробок, а на основі спрощених, поверхневих і несистемних підходів, на що 1неодноразово звертали увагу провідні вітчизняні і зарубіжні вчені1.

Хибними виявилися застосування методів "шокової терапії", відмова від державного управління економікою та її регулюванням, надія на саморегулюючі дії "невидимої руки" ринку. Загальний результат такої "політики" - безлад і дезорганізація в проведенні реформ, гострі кризові явища. Тому досягнення справді позитивних зрушень у соціально-економічній сфері, а тим більше визначення чітких стратегічних орієнтирів розвитку України на майбутнє у контексті поступу цивілізації людства вимагає подальшого розширення й поглиблення теоретичного пошуку і в першу чергу - в напрямку виявлення нових всеохоплюючих підходів у розробці такої економічної стратегії.

Як вже зазначалося вище, сучасний світ, світова економіка характеризуються переходом від індустріальної стадії, яка панувала майже два сторіччя, до нової, вищої стадії людського суспільства - постіндустріальної.

Перехід від індустріальної стадії суспільно-економічного розвитку визначає головні риси перехідного періоду в Україні. Це особливо виявляється в характері кризи, яку переживає Україна. При цьому важливо пам’ятати, що Україна відстала на цілу технологічну епоху, перебуває на індустріальній стадії розвитку. Для того, щоб стати повноправним членом світового співтовариства, необхідно переоснастити виробництво на основі новітньої техніки і технологій, тобто перейти на новий технологічний спосіб виробництва. Лише у такий спосіб будуть створені умови для всебічного розвитку людини, забезпечені пріоритетне зростання соціальної сфери, поліпшення умов праці та життя, що відповідають новій стадії соціально-економічного розвитку.

При переході від адміністративної до ринкової економіки криза має дуже глибокий і складний характер. Цьому періоду, на1 думку багатьох авторів, властива системна трансформаційна криза1.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ I. Політекономія“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЧАСТИНА І

  • Розділ I. Політекономія
  • Глава 5. Суспільне виробництво. Еволюція товарного виробництва

  • Глава 6. Сутність грошей, грошових систем і їх еволюція

  • Розділ II. Мікроекономіка

  • Глава 8. Поведінка споживача в ринковій економіці

  • Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність

  • 3. Сутність та основи маркетингу

  • Глава 10. Витрати. Прибуток. Дохід

  • Глава 11. Конкуренція і ринкова влада. Антимонопольне регулювання

  • Глава 12. Функціонування найважливіших . Ринків факторів виробництва

  • 2. Ринок капіталів. Процентна ставка та інвестиції

  • 3. Ринок землі. Рента

  • Розділ III. Макроекономіка

  • Глава 14. Економічне зростання і розвиток

  • Глава 15. Циклічність економічного розвитку

  • Глава 16. Макроекономічна рівновага

  • Глава 17. Роль держави у ринковій економіці. Державне регулювання економіки

  • Глава 18. Світова економіка. Загальна характеристика світового співтовариства

  • Глава 19. Світова валютна система

  • ЧАСТИНА III. ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи