Розділ «Термінологічний Словник»

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (Світовий банк) - банк, який надає (і гарантує) позики менш розвинутим країнам із метою сприяння їхньому економічному зростанню.

Міжнародний валютний фонд - міжнародна асоціація держав, що надає позики в іноземній валюті країнам з тимчасовим дефіцитом платіжного балансу і для підтримання валютних курсів.

Міжнародний золотий стандарт - міжнародна валютна система, що існувала у XIX і на початку XX ст. Базувалася на фіксованих валютних курсах. Кожна країна виражала вартість своєї грошової одиниці в певній кількості золота, підтримувала незмінне співвідношення між своїм золотим запасом і кількістю грошей в обігу та дозволяла вільні ввезення і вивезення золота. За цієї системи в обігу обов'язково перебувають золоті монети.

Міжнародний поділ праці - спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними. Його головні чинники - відмінності між країнами за наявністю природних багатств та якістю трудових ресурсів, історичними традиціями виробництва та ін.

Міжнародні валютні резерви - іноземні валюти, що їх країна може використати для покриття дефіциту платіжного балансу.

Міжнародні економічні організації - організації, створені для сприяння розвиткові міжнародних економічних відносин (Економічна і Соціальна Рада ООН, ЮНКТАД, ЮНІДО, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку та ін).

Мікроекономіка - частина аналітичної економії, що вивчає окремі елементи економіки (поведінку фірм, ринки окремих товарів тощо).

Мінімальна заробітна плата - найнижча заробітна плата, яку роботодавці на законній підставі платять за роботу.

Мінімальна ціна - офіційно встановлена ціна, яка перевищує рівноважну ціну.

Модель "сукупний попит - сукупна пропозиція" - макроекономічна модель, яка використовує сукупний попит і сукупну пропозицію для визначення і пояснення рівня цін та реального внутрішнього обсягу виробництва.

Монетаризм - сучасна економічна школа, представники якої вважають, що зміна пропозиції грошей є головною причиною макроекономічних коливань, а найкраща макроекономічна політика полягає у стабільному нарощуванні грошової маси.

Монетарна політика - один із видів макроекономічної політики. Суть монетарної політики полягає у контролюванні центральним банком країни пропозиції грошей, процентних ставок, ринків капіталу. Її основні інструменти - операції на відкритому ринку, зміна облікової ставки та норми резервування.

Монетний паритет - співвідношення золотого вмісту грошових одиниць; утратив сенс у 30-ті роки XX ст., коли золоті монети були вилучені з обігу.

Монополістична конкуренція - ситуація на ринку, де багато фірм продають диференційований продукт і мають певний контроль над цінами продуктів, які вони виробляють. Такому відносно вільному ринку властива значна нецінова конкуренція.

Монополія - наявність на ринку єдиного продавця певного товару, послуги чи виробничого ресурсу.

Мультинаціональна корпорація - фірма, яка володіє виробничими потужностями в інших країнах і виробляє та продає свою продукцію за кордоном.

Нагромадження вартості - одна з трьох функцій грошей; будь-який актив, що відкладений для використання в майбутньому.

Надлишок - перевищення величини пропозиції товару над величиною попиту на нього внаслідок того, що ціна на нього вища за рівноважну.

Надлишок платіжного балансу - активне сальдо платіжного балансу для перших трьох його розділів.

Натуральне господарство - форма організації економічного життя, коли виготовлені продукти споживаються всередині господарства; переважало на ранніх стадіях цивілізації; у багатьох країнах збереглося досі.