Складною і однією з найважливіших категорій товарно-грошових відносин є кредит і механізм його реалізації - кредитні відносини.
Економічна суть кредиту, його види,. форми і принципи кредитування розглядалися в темі "Капітал сфери обігу". В цій темі розглядаються основні умови організації кредитних відносин.
Як справедливо стверджують фінансисти, необхідною умовою ефективної організації кредитних відносин і безперервного процесу розширеного відтворення є функціонування високорозвиненої кредитної системи (рис. 16.5).
В економічній літературі кредитна система виражена двояко:
- як сукупність кредитних відносин, які ґрунтуються на визначених формах і методах кредитування.
- як сукупність функціонуючих фінансово-кредитних установ.
Перше визначення, як правило, пов'язане з рухом позичкового капіталу у вигляді різних форм кредиту. Друге означає, що кредитна система за допомогою великої чисельності фінансово-кредитних інститутів акумулює вільні грошові кошти і направляє їх на підприємства, населенню і урядовим структурам. Частіше використовується друге визначення, яке є вужчим, але точніше характеризує організацію кредитних відносин через кредитні установи.
Необхідність кредитної системи зумовлена такими передумовами:
- розвиток товарного виробництва й розширення торгівлі зумовили зростання обсягів грошових потоків, що спричинило необхідність їх технічної організації в межах економіки;
- на певному етапі суспільного розвитку з'являється потреба в управлінні, врівноваженні та розподілі грошових потоків, що потребує формування відповідних інститутів.
Сучасна кредитна система поділяється на два основні блоки: 1-й блок - Банківська система - сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів. Це головна ланка кредитної системи.
2-й блок - Парабанківська (позабанківська) система. Це спеціалізовані небан-ківські кредитно-фінансові інститути, які останнім часом посідають важливе місце в накопиченні і мобілізації грошового капіталу.
Безумовно, головною ланкою кредитної системи будь-якої країни є банківська система.
Банківська система - це законодавчо визначена, чітко структурована і субор-динована сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні та фінансові операції на професійній основі й функціонально взаємопов'язані в самостійну економічну структуру.
Банківська система в ринковій економіці виконує три основні функції: трансформаційну, емісійну і стабілізаційну.
Реалізуючи трансформаційну функцію банки мобілізують вільні грошові кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам кредитних відносин.
Емісійна функція підпорядкована створенню грошей і регулюванню грошового обороту.
Стабілізаційна функція забезпечує стійкість і стабільність банківської діяльності. Залежно від впорядкованості банків розрізняють два основних типи побудови банківської системи:
Перший тип - однорівнева. Другий тип - дворівнева.
Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні, перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Семененко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 16. Фінансово-кредитна система“ на сторінці 2. Приємного читання.