У роботі над дикцією треба дотримуватися певної послідовності: засвоїти структуру, побудову мовленнєвого апарату й артикуляційної діяльності при вимовлянні звуків тієї чи іншої мови; правильність постановки конкретних звуків відпрацьовувати на словах з використанням образного змістубаченля; тренуватися у вимові звуків і слів у фразах з глибоким розумінням смислового змісту певної фрази.
Кожна людина відрізняється індивідуальними особливостями голосо- і звукотворения. Зустрічаються й недоліки у вимові окремих звуків. Педагогу аж ніяк не можна працювати зі звуковими недоліками у мовленнєвій діяльності. Якщо й трапляються такі пади, то необхідно кожному індивідуально працювати над їх усуненням.
Як і акторам, педагогам потрібно цілеспрямовано працювати над відпрацюванням техніки дикції. На першому етапі необхідно ознайомитися з положенням артикуляційного апарату в процесі утворення конкретних звуків. Після цього можна приступати до тренування з метою формування умінь і навичок правильної вимови всіх звуків. На початковому етапі (вимовляння окремих звуків) важливо аналізувати і уявно фіксувати положення певних органі в мовленнєвого апарату в момент утворення звуків. З цією метою корисно ґрунтовно, без поспіху виконати перші вправи перед дзеркалом із записами на диктофон з наступним відтворенням і самоаналізом. Диктофон доцільно використовувати і в подальшому вимовлянні звуків у звукосполученнях, а потім і фразах.
Для кожної групи звуків необхідно мати набір вправ, які дають змогу оволодіти технікою їх правильної вимови. Значне місце в цьому плані педагоги відводять скоромовкам. Використовуючи пропонований матеріал для тренування, варто уникати догматизму, бездумного повторення окремих слів, фраз і висловів. За кожним складом, словом треба бачити предмет, явище, процес. Такий підхід сприятиме свідомому оволодінню технікою мовлення. Подаємо низку вправ.
• 1. Вимовляйте голосні і йотовані (голосно й тихо):
– а) а, о, у, е, и, і;
– б) я, ю, є, ї.
• 2. Вимовляйте групи звуків:
– а) а-о; а-у; а-е; а-и; а-і;
– б) о-а; о-у; о-е; о-и; о-і;
– в) у-а; у-о; у-е; у-и; у-і;
– г) е-а; е-о; е-у; е-и; е-і;
– д) и-а; и-о; и-у; и-е; и-і;
– е) і-а; і-о; і-у; і-е; і-и.
• 3. Вимовляйте в різному темпі п'ятискладові звукосполучення як слова з наголосом на останньому складі:
– а) бавагадажа, бовогодожо, бувугялужу, бевегедежс. бивиги-дижи, бівігідіжі;
– б) закаламана, зоколомоно, зукулумуну, зекелемеие, зикили-мини, зікіліміні;
– в) парасатафа, поросотофо, пурусутуфу, пересетсфе, пприситнфи, пірісітіфі;
– г) хацачашаща, хоцочошощо, хуцучушуіцу. хецечешсще, чицичишищ", хіцічішіщі.
Приголосні мають звучати чітко в повільному й пришвидшеному темпі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Техніка формування мовленнєвої культури вчителя“ на сторінці 16. Приємного читання.
