Подаємо приклад окремих фрагментів повного аналізу відвіданого й законспектованого уроку.
• 1. Організація учнів на навчальну діяльність була забезпечена добре. Вчителька зразу ж зуміла включити учнів у корисну навчальну діяльність, не витрачаючи часу на зайві розмови. Учні досить організовані: у них підготовлені ручки, зошити, підручники, щоденники. Дошка чиста, є крейда. Завчасно підготовлені також наочні посібники (переносна дошка, таблиця), і вони розміщені так, щоб не відволікати передчасно увагу учнів.
• 2. Санітарно-гігієнічні умови для проведення уроку забезпечені лише частково: вчителька проводила фізкультпаузу, змінювала один вид роботи іншим; у класній кімнаті достатньо денного світла, яке падає зліва. В іншому санітарно-гігієнічні умови для нормальної розумової праці учнів були незадовільні: кімната після попереднього уроку не була провітрена, не було зроблено вологого прибирання, в класі брудно, учні працюють за столами, які не відповідають їхньому росту; сидять на табуретках, опори для м'язів спини й пояса немає; вікна не відкриваються (забиті наглухо), відкрита лише одна кватирка; повітря важке, в класі душно (десь близько 24 °С). Не звертається увага на положення учнів за робочим місцем. Це знижує розумову активність, призводить до перевтоми учнів, неправильного розвитку їхньої скелетної системи.
Емоційний фон на початку і в ході уроку був хороший: учителька задає колективу класу мажорний тон, підбадьорює учнів у їхній роботі, доречно жартує. Психологічна готовність учнів до уроку була забезпечена: учні приготували необхідне обладнання, зустріли вчительку з готовністю працювати.
• 3. Досить вдало і вмотивовано обрано тип уроку — комбінований. Реалізована структура уроку відповідає його типу. Навчальна тема "Особові займенники" якраз і вимагала розв'язання різних завдань: і перевірку якостей знань, умінь і навичок учнів, і вивчення нового матеріалу, і формування вмінь і навичок, застосування знань на практиці. Компоненти уроку були пов'язані між собою логічною послідовністю і забезпечили дидактичну цілісність уроку.
• 4. На уроці були реалізовані вимоги принципів навчання. Особливо вдало дотримано принципу науковості: навчальний матеріал, що вивчався, відповідає вимогам наукової нормативної граматики.
Принцип зв'язку навчання з життям лише частково знайшов свою реалізацію: у картках для індивідуальної роботи, пропонувалися окремі завдання, які спонукали учнів використовувати знання для розповідей про навколишню дійсність. Однак треба більш широко показувати вихід знань у практику, потребу в конкретних знаннях для розв'язання життєвих завдань. Зокрема, при вивченні нового матеріалу вчителька не показала, для чого учням потрібні знання про особові займенники. Тут проявився формалізм в оволодінні знаннями. Життєва практика є поштовхом до свідомого оволодіння знаннями і критерієм перевірки істинності здобутих знань. Першої вимоги вчителька не дотрималася.
Вимоги принципу систематичності й послідовності були реалізовані на уроці так, як вони й закладені в програмі з української мови.
Принцип доступності також знайшов своє відображення в ході і змісті уроку. Зміст навчального матеріалу, вправи були доступні для учнів. Однак з погляду розумових можливостей частині учнів цього було недостатньо. Для здібних учнів (Сергія А., Наталії У., Оксани Т., Світлани Н., Петра С. та ін.) потрібні більш складні завдання, які забезпечували б достатнє навантаження на їх розум і сприяли активному розвитку розумових потенцій цих учнів.
Повною мірою реалізувались і вимоги принципу наочності: були використані класна й переносна дошки, таблиця відмінювання особових займенників, оформлення обладнання не вимагає доповнень. Учителька дотримувалась правил використання наочного обладнання. Дидактичний матеріал, що був запропонований на переносній дошці, сприяв активізації навчальної діяльності учнів. Але все ж використана таблиця не сприяла активізації мислення учнів. Записи учнів на дошці недбалі. Та й взагалі, чи потрібно було в такому пасивному варіанті викликати цих трьох учнів до дошки?
Значна увага на уроці приділялася реалізації вимог принципу свідомості, самостійності та активності учнів у навчанні. Це непогано вдалося зробити на тих етапах уроку, де вчителька перевіряла якість знань, умінь і навичок учнів. У ході перевірки формувалися вміння та навички учнів. Тут були створені оптимальні умови для активної самостійної роботи кожного учня, раціонально було використано час, а тому й ефективність такої роботи заслуговує на увагу. Однак на етапі вивчення нового матеріалу вчителька, по суті, виключила учнів із самостійної навчальної роботи, а тому й вимоги активності та свідомості не були реалізовані. Не було створено ситуації для дії рушійної сили, вчителька не допомогла учням усвідомити суті проблемної задачі. Так, наприклад, із 304 учне-хвилин, що були відведені на вивчення нового матеріалу, лише 10—15 відсотків було використано раціонально. Вчителька не усвідомила важливості ролі самостійної навчальної діяльності учнів, не повною мірою володіє технікою реалізації цього завдання.
Вимоги принципу міцності знань, умінь і навичок учнів на окремих етапах уроку були реалізовані вдало. Якщо це не знайшло належної реалізації у процесі вивчення нового матеріалу, то при формуванні в учнів умінь і навичок учителька досягла майстерності, що заслуговує на увагу, вивчення й наслідування. Кожен учень одержує завдання і має самостійно працювати над його виконанням. Особлива увага приділялась закріпленню раніше здобутих знань, виробленню на їх основі вмінь і міцних навичок.
5. На уроці за можливості використовувались різноманітні методи навчання. Доречно були використані словесні, наочні і практичні методи. Вони, в основному, відповідають меті уроку та віковим особливостям учнів. Схвально, що саме на уроці мови вчителька приділяє достатньо уваги і фактичним методам навчання (система вправ та ін.). Проте у процесі вивчення нового матеріалу неправильно була надана перевага словесним методам (розповідь, пояснення). Це й призвело до активності вчительки і пасивності учнів.
Учителька працювала над формуванням в учнів уваги. Якщо це вдалося їй на початку і вкінці уроку (всі мали конкретну роботу), то в процесі вивчення нового матеріалу Ніні Сергіївні не вдалося мобілізувати увагу учнів. Учні і вчителька залишилися по різні боки психологічного бар'єру.
Спостереження за уроком дає право говорити, що вчителька сприяла розумовому розвитку загальних здібностей учнів, зокрема оперативної пам'яті, репродуктивної діяльності. Проте на уроці не було створено умов для розвитку творчих здібностей учнів.
Не проводилася цілеспрямована робота над формуванням в учнів чітких і усвідомлених мотивів навчання, зокрема пізнавальних мотивів у процесі вивчення нового матеріалу.
На уроці чільне місце займала індивідуальна робота учнів. Проте вона не відокремлювалась психологічно від колективної навчальної діяльності всього класу.
Учні непогано володіють методами самостійної навчальної роботи в процесі формування вмінь і навичок. Так, вони досить вправно виконували завдання за картками, з переносної дошки. У процесі такої роботи вони не задають додаткових запитань. Це свідчить, що приділяється належна увага навчанню учнів володінню методами навчальної роботи. Все ж у процесі вивчення нового матеріалу учнів не вчили, як опрацювати його, як виділяти головне та ін. А передумови для цього були. Навчання учнів володінню методами самостійної навчальної роботи як інструментом пізнання — важливе завдання школи з формування особистості, підготовки її до самостійної активної діяльності.
Усні відповіді учнів на уроці не оцінювалися (та їх майже й не було). Проте вкінці уроку всі учні самостійно працювали над виконанням індивідуальних завдань. Учителька перевіряла їх після уроку. Результати непогані. Два учні не справилися з навчальними завданнями (Анатолій Г., Євген С), але вчителька не оцінювала їхні роботи. Всі помилки були виправлені. (Як розповідала Н. С, вона проводить у таких випадках із цими учнями індивідуальні консультації, допомагає їм ліквідувати прогалини, спонукаючи цим самим до активної дії). Такий підхід психологічно вмотивований. Головне — використовувати оцінку не лише для констатації рівня і якості навчальної діяльності, а й для стимулювання учнів до активного навчання.
6. На уроці певною мірою розв'язувалися завдання всебічного гармонійного розвитку особистості. Мала місце робота над розв'язанням завдань розумового виховання. Але цей процес успішно здійснювався лише на етапі перевірки якості знань, умінь і навичок учнів і формування умінь та навичок. Тут дійсно всі учні працювали самостійно, оволодівали методами навчальної роботи. А в процесі вивчення нового матеріалу, як ми уже зазначали, не було створено належних умов для самостійної навчальної роботи. Спостерігалась розумова пасивність більшості учнів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія й техніка аналізу уроку“ на сторінці 6. Приємного читання.
