• високий.
Критерії дають змогу здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів у 12-бальній системі оцінювання (табл. 3.1).
Таблиця 3.1. Рівні компетенції та критерії їх оцінювання
| Рівні компетенції | Бали | Критерії | ||||||
| І. Початковий | 1 | Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями | ||||||
| 2 | Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями. Виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні | |||||||
| 3 | Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становить незначну частину навчального матеріалу | |||||||
| II. Середній | 4 | Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні | ||||||
| 5 | Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворити значну його частину | |||||||
| 6 | Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою вчителя може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, Виправляти допущені помилки | |||||||
| III. Достатній | 7 | Учень здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних суджень | ||||||
| 8 | Учень вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом учителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом вчителя | |||||||
| 9 | Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу | |||||||
| IV. Високий | 10 | Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем | ||||||
| 11 | Учень вільно висловлює власні думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи | |||||||
| особисту позицію щодо них; без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує отримані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності. Використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях | ||||||||
| 12 | Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання | |||||||
У перехідний період (І півріччя 2000/2001 навчального року) може застосовуватися як 4-бальна, так і 12-бальна шкала оцінювання навчальних досягнень учнів. Вчитель може застосовувати 12-бальну шкалу лише в тому разі, якщо він ознайомлений з її критеріями та вимірниками і застосування нової шкали не становить для нього труднощів. Питання про використання тієї чи іншої шкали оцінювання залишається на розсуд вчителя.
Відповідно у класних журналах результати тематичних атестацій (а також, якщо вчитель вважатиме за потрібне, поточного оцінювання) в перехідний період також можуть виставлятися відповідно до 4-бальної чи 12-бальної шкали.
При цьому мається на увазі, що результати семестрової атестації за підсумками І півріччя виставлятимуться в системі оцінювання 12-бальної шкали. Відповідно вчителям, які працюватимуть впродовж семестру за 4-бальною шкалою, потрібно буде перевести оцінки у 12-бальну шкалу (табл. 3.2).
Таблиця 3.2. Умовна схема переведення навчальних досягнень учнів з 4-бальної шкали оцінювання у 12-бальну
| 4-бальна шкала | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Перехідна шкала | 2- 2 2+ | 3- 3 3+ | 4- 4 4+ | 5- 5 5+ |
| 12-бальна шкала | 1 2 3 | 4 5 6 | 7 8 9 | 10 11 12 |
Нові критерії оцінювання навчальних досягнень учнів не внесли категоріальні зміни в цей процес. Вони лише дещо пом'якшили попередні критерії. І тут справа передусім у підходах до користування означеними критеріями. Вони мають базуватися на високій педагогічній культурі вчителя, в основі якої має лежати повага до особистості вихованця, прагнення стимулювати його до активної пізнавальної діяльності, врахування його інтелектуальних можливостей.
У цьому плані актуальними є думки В.О. Сухомлинського. Це й справді "педагогіка на завтра" для багатьох поколінь учителів. Розглянемо лише окремі роздуми Василя Олександровича щодо оцінювання навчальної діяльності школярів.
• 1. "Не допускайте, щоб єдиною метою перевірки знань було — поставити учневі оцінку. Нехай якнайчастіше оцінювання знань поєднується з іншими цілями, передусім з новим осмислюванням, розвитком, поглибленням знань".
• 2. "Ніколи не поспішайте з виставленням незадовільної оцінки. Пам'ятайте, що радість успіху — це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Турбуйтесь про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалася. Якщо її немає, не допоможуть ніякі педагогічні хитрощі.
...Взагалі не ставте ніяких оцінок, якщо ви бачите, що знання учнів туманні, в їх уявленні про речі та явища, які вивчаються, є якісь неясності. У кожному класі в мене є учень, духовне життя якого я до тонкощів вивчив, по очах якого я бачу, розуміє він чи не розуміє те, про що я запитую. Якщо очі цього школяра говорять про те, що він не готовий до відповіді, я взагалі не оцінюю знань, — треба спочатку добитися, щоб учні знали"2.
• 3. "Навчання, уроки, виконання завдань, постійне одержання оцінок ні в якому разі не повинні стати єдиною і всепоглинаючою міркою, якою вимірюється, оцінюється людина, а вона, маленька людина, сприймає, переживає цю оцінку, це щоденне вимірювання з особливою гостротою і вразливістю. Вона повинна на власному досвіді переконатися, що її вимірюють багатьма мірами, до неї підходять з різних боків"3.
• 4. "В оцінці, що її дістає дитина за свою роботу, вона бачить власну працю, напруження зусиль; навчання приносить їй моральне задоволення, радість відкриття. Взаємна доброзичливість учителя й учня при цьому поєднується із взаємним довір'ям.
Учень не бачить в учителеві тільки строгого контролера, а в оцінці — палицю. Він відверто говорить учителеві: ось це в мене не вийшло, цього я не зміг зробити. Його сумління дуже чутливе, він не може йти на списування, використання шпаргалки; йому хочеться утвердити свою гідність".
Педагог завжди має пам'ятати, що оцінка — надзвичайно тонкий і гострий інструмент. Тому користуватися ним треба вдумливо й обережно. Цим інструментом можна спонукати особистість до активної діяльності, до досягнення значних успіхів у навчальній праці. Невміле користування оцінкою з боку вчителя здатне посіяти розпач і зневіру в душі вихованця.
Нині у практиці діяльності загальноосвітніх шкіл і професійних закладів освіти запроваджується рейтингова система оцінювання навчальної діяльності учнів і студентів, яка передбачає визначення рівня оволодіння змістом навчального матеріалу з кожної навчальної теми чи навчального блоку цілісного курсу, сформованої вмінь і навичок.
Процес оцінювання навчальних досягнень учнів, як зазначає А.О. Андрющук, має ґрунтуватися на таких принципах:
• 1. Максимальне охоплення матеріалу, що вивчається на будь-якій стадії контролю знань.
• 2. Наявність кількох шляхів навчання (контрольних завдань) для досягнення кінцевої мети вивчення певної дисципліни.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти“ на сторінці 2. Приємного читання.
