• принцип контролю та перевірки виконання забезпечує реалізацію гарантованих державою заходів щодо соціального захисту різних груп населення. Реалізація цього принципу вимагає формування практичних рекомендацій з усунення недоліків у соціальній роботі.
IV група — специфічні принципи, які визначають основні вимоги щодо надання соціальних послуг різним об'єктам соціально-педагогічної діяльності:
• принцип гуманізму передбачає визнання людини найвищою цінністю. Він має на меті здійснення соціально-педагогічної діяльності на засадах альтруїзму, емпатії, людяності, прийняття особистості клієнта з усім його позитивом та негативом;
• принцип незалежності означає, що об'єктами соціально-педагогічної діяльності є всі, хто потребує допомоги та підтримки, виключаючи дискримінацію за їх ідеологічними, релігійними, національними, віковими особливостями;
• принцип клієнтоцентризму визначає пріоритет прав клієнта в усіх його випадках, крім тих, в яких це суперечить правам та інтересам інших людей. У межах цього принципу слід розглядати суверенність та автономність клієнта так, що він має право приймати або не приймати допомогу соціального педагога, обирати певний вид допомоги чи один із варіантів плану вирішення проблеми, запропонованих йому спеціалістом;
• принцип опори на потенційні можливості людини підкреслює активну роль клієнта у вирішені власних проблем. Очевидно, що у такому випадку йдеться про осіб, які є дієздатними з погляду їх інтелектуальних, психічних та фізичних ресурсів. Головне завдання соціально-педагогічної діяльності — навчити особистість самостійно знаходити вихід зі складних життєвих ситуацій та приймати адекватне рішення;
• принцип конфіденційності означає, що у процесі професійної діяльності соціальний педагог отримує різноманітну інформацію, довірену йому клієнтом. Це можуть бути відомості про хворобу, негативні звички, психічний стан, сімейні проблеми, окремі прояви девіантної поведінки тощо. її розголошення близьким, колегам, іншим особам можливе лише зі згоди клієнта. Ця інформація може бути використана соціальним педагогом з професійною метою в інтересах клієнта. Проте в окремих випадках, коли в ній є повідомлення про загрозу життю та здоров'ю інших людей, особливо дітей, соціальний педагог може інформувати представників відповідних державних органів;
• принцип толерантності полягає в тому, що соціальний педагог працює з різними групами клієнтів, зокрема з особами, яким він з різних об'єктивних та суб'єктивних причин не симпатизує. Проте йому необхідно бути коректним і терплячим до їх поведінки, особливостей спілкування, ціннісних орієнтацій тощо;
• принцип максималізацй соціальних ресурсів виходить із того, що кожна держава виділяє певну кількість коштів на реалізацію соціальної політики. Завдання соціальних інститутів та їх працівників полягає в тому, щоб оптимально використати ці ресурси на ефективне вирішення соціальних проблем. Поряд з цим необхідно докладати зусиль на залучення додаткових коштів від громадян, благодійних, виробничих організацій з метою вдосконалення та урізноманітнення видів соціального обслуговування дітей і молоді.
Основою методів соціально-педагогічної діяльності є методи виховання. Розглянемо їх характеристику.
К.Д. Ушинський вважав, що у вихованні лише особистість може впливати на особистість, лише характером можна створити характер.
А.С. Макаренко підкреслював, що метод виховання — це інструмент дотику до особистості людини.
Кожна нова історична епоха породжувала нові методи впливу на особистість або колектив залежно від певного ставлення вихователя до вихованців, наявних суспільних відносин, культури діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до життя і праці, конкретних умов впливу та ін.
Донині метод виховання визначався як спосіб цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку вихованців, що відповідало тим відносинам, які існували у суспільстві.
Сьогодні метод виховання визначається як узагальнений спосіб спільної педагогічної творчості вихователів та вихованців з метою досягнення цілей і завдань цілісного розвитку особистості й колективу в певних умовах.
Існує багато класифікацій методів виховання. Зокрема у класифікації Г.І. Щукіпої виділено три групи методів виховання:
• методи організації діяльності і формування досвіду суспільних відносин;
• методи впливу на свідомість, почуття і волю в інтересах формування науково-матеріалістичних поглядів і переконань;
• методи стимулювання й регулювання діяльності та поведінки вихованців.
У класифікації І.Ф. Харламова виділено лише загальні методи виховання:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна педагогіка» автора Богданова І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 3. Приємного читання.
