За свідченням вітчизняних дослідників, подальший розвиток братських шкіл, які згодом відкрилися у Луцьку, Вінниці, Кременці та деяких інших містах, позначився як зростанням рівня освіти в них, так і посиленням демократичних тенденцій та принципу зв'язку з громадою у шкільній справі. Братські школи стали провісниками створення системи вищих навчальних закладів України, перший з яких — Києво-Могилянська академія — виник у 1632 р. унаслідок об'єднання Київської братської школи зі школою при Печерському монастирі, заснованою Петром Могилою.
За визначенням учених, вплив європейської традиції на національну культуру, освіту та соціалізацію молоді не завжди відбувався на добровільних та гуманних засадах. Було і так, що західноєвропейські зразки й інститути насаджувалися силоміць і супроводжувалися як загальнокультурним, так і політичним та економічним експансіонізмом. Так, роль колонізованої частини України в економічному житті Речі Посполитої можна прирівнювати за багатьма показниками до ролі Нідерландів у складі імперії Карла V, з яких той отримував у 8—9 разів більше прибутків, ніж з Америки.
Значний влив на культурні та освітні традиції мав войовничий католицизм, який упроваджувався через організацію протестантських шкіл в Україні. Він ніс загрозу денаціоналізації та духовного покріпачення українства, особливо в період після підписання Берестейської унії в 1596 р. Велику активність виявили у цьому напрямі католицькі єзуїтські школи. їм вдавалося залучити значну кількість українського учнівства завдяки як показній, так і дійсній демократичності та гуманності освітньо-виховного процесу, а також європейському рівню викладання знань. Для здобуття симпатій селянства вони навіть добивалися деякого скорочення панщини, а також права панським підданим залишати села.
Як свідчать дослідження, міські братства стали патріотичним відгуком і вагомою силою у протистоянні покатоличенню українського населення, зокрема і на ниві шкільної освіти. Братчики добивалися високого рівня освіченості і зростання майстерності православних проповідників, на яких лежав непростий обов'язок полеміки з висококваліфікованими єзуїтськими місіонерами. Братства піклувалися про те, щоб рівень освіти в їхніх школах не поступався єзуїтським. Цей рух здобував дедалі більшої підтримки населення, зокрема козацтва, й перетворився на дійовий чинник соціалізації молоді саме у дусі української національної самосвідомості. Так проблема виховання та соціалізації безпосередньо перепліталася з проблемою національного самозбереження та розвитку.
Екскурс в історію розвитку соціальної педагогіки
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Соціальна педагогіка» автора Богданова І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Змістовий модуль 1. СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
