Розділ «ЛЕКЦІЯ 2.4. Зовнішня техніка та зовнішня естетична виразність вихователя ДНЗ»

Соціальні засоби ЗЕВ - одяг, взуття, зачіска, прикраси, аксесуари, макіяж. Проблема широко вивчалася у психологічній та педагогічній науці. У психології, зокрема, досліджувалися такі питання:

1. Про зв'язок одягу і психічних особливостей особистості (одяг як вияв особистості, пов'язаний з уявленнями людини про себе, з її Я-концепцією).

2. Роль одягу у спілкуванні (ефект першого враження, Я-дзеркальне).

3. Функції одягу у спілкуванні: ефективно-комунікативна, регулятивно-комунікативна й інформативно-комунікативна.

4. Проблема знаків в одязі (психосеміотика).

5. Особливості сприйняття, ставлення і вибір одягу в різні вікові періоди (вікова психологія).

6. Одяг як морально-історична категорія (історична психологія).

7. Особливості національної культури (етнопсихологія).

8. Одяг як об'єкт психофізичних досліджень (специфіка відчуттів усіх модальностей сприймання).

9. Моделювання одягу як вид професійної діяльності (психологія праці).

Вимоги до використання соціальних засобів виразності у професійній діяльності соціального педагога

ОДЯГ

- виконує професійну функцію, сприяє вихованню художньо-естетичних смаків дітей та гармонійно уособлює професійну діяльність педагога;

- естетично витриманий, ошатний, гарний, у кольоровій гамі переважають помірно насичені барви;

- модний і елегантний, відображає рівень культури суспільства на даному етапі розвитку;

- стиль одягу - діловий, але не сіро-буденний;

- демонструє індивідуальність соціального педагога, маскує недоліки зовнішності і підкреслює достоїнства;

- одяг комплектний, що дозволяє повсякчас мати елемент новизни;

- у манері одягатися знаходить вияв уміння враховувати вік, погоду, пору року, контингент вихованців та конкретні ситуації;

- у вдало підібраному одязі жінка-педагог відчуває себе привабливою, неповторною;