Розділ «МОДУЛЬ І. Розвиток "Я-концепції" молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень»

Існує ще два нових види захисту - базові та ситуативні (периферійні) захисти. Основою для базових захистів виступає, так звана, система "умовних цінностей" індивіда, що в поєднанні із ситуативними захистами пов'язують об'єктивну реальність із базовими захистами. Окрім вищезгаданих, виокремлюється ще один вид психологічного захисту, що має безпосереднє ставлення до "Я" особистості, а саме, заміна узагальнених, генералізованих на цілісний "образ Я" установок, їх локалізація в конкретному виді діяльності чи в часовому вимірі.

Однак не всі механізми "психологічного" захисту дозволяють зберегти первісну цілісність "Я-концепції". Так, деякі з них можуть призвести до викривлення "Я-концепції", оскільки певні особливості особистості чи її поведінки не усвідомлюються через те, що вони травмують особистість. Водночас завдяки "психологічному" захисту зберігається її позитивне самоставлення. "Психологічні бар'єри формуються та зміцнюються як система захисту від травмуючих факторів, що загрожують позитивній самооцінці людини" [53, с. 341].

На існування можливих суперечностей в існуючій "Я-концепції" можуть вказувати і прояви тривожності, що належать до її емоційно-оцінної складової. В свою чергу суперечності між певними компонентами "Я-концепції" виступають джерелом розвитку системи уявлень про себе.

Свідченням можливих суперечностей в існуючій "Я-концепції" є невідповідність між реальним "Я" і життєвим досвідом, та неузгодження між реальним "Я" і тим ідеальним образом, що сформувався в індивіда про самого себе, які породжують тривожність та порушення психічної адаптації. З іншого боку, різке неузгодження між реальним "Я" та ідеальним "Я", особливо, наявність фантастичних уявлень про себе, що не реалізуються, дезорганізують діяльність особистості та її самосвідомість, і в результаті можуть жорстоко її травмувати через очевидну розбіжність між дійсним та бажаним.

Високий рівень тривожності свідчить про посягання на цілісність "образу Я" і виявляється у внутрішній напрузі та переживаннях індивіда. І хоча ставлення людини до будь-яких об'єктів може бути позитивним чи негативним, всі люди мають потребу саме в позитивному "образі Я", тоді ж як негативне ставлення до себе, неприйняття власного "Я", яким б не були його чинники, завжди переживаються болісно.

Механізми формування уявлень особистості про себе визначаються залежно від характеру пояснення індивідом якостей, що, на його думку, належать його "Я" та не належать, зокрема:

■ "Я-образ" формується за рахунок приписування бажаних якостей. При цьому індивід не може пояснити, чому вважає себе саме таким;

■ "Я-образ" формується за рахунок привласнення думки інших про себе, тобто той чи інший свій вибір індивід пояснює апелюючи до думки оточуючих;

■ "Я-образ" формується шляхом порівняння себе з ровесниками, зокрема, наявність чи відсутність певної якості учень доводить, співставляючи власні риси з рисами інших;

■ уявлення про власне "Я" формуються шляхом аналізу власних дій, вчинків, їх мотивів, оцінки особистості в цілому.

1.1.4. Параметри сформованості "Я-концепції" особистості

Рівень сформованості уявлень про власне "Я" встановлюється за такими параметрами: 1) когнітивна складність і диференційованість; 2) чіткість та ієрархізованість; 3) цілісність, послідовність, адекватність; 4) стійкість, стабільність (О. Т. Соколова).

Ступінь когнітивної складності та диференційованості визначається в залежності від кількості та рівня узагальненості понять, що використовуються індивідом для самохарактеристики; в залежності від здатності пояснити, чому він себе таким вважає; міри критичності самоаналізу, можливості усвідомлення як позитивних, так і негативних рис власного "Я"; вміння визначати ступінь виразності тієї чи іншої якості в "Я".

Виділяється три рівні сформованості когнітивної складності та диференційованості "Я-образу"; водночас між цими рівнями існують перехідні форми.

На першому рівні когнітивної складності та диференційованості "Я-образ" вважається когнітивно складним і диференційованим, якщо:

■ в самоописі мають місце усі компоненти та модальності (зовнішність, фізичні дані, морально-етичні, емоційні, інтелектуальні характеристики);

■ індивід усвідомлює не лише те, яким він є на даний момент, але і те, яким він хоче бути, яким його вважають інші люди;

■ для самоопису використовується велика кількість понять; індивід розуміє значення цих понять і може пояснити, чому він вважає себе саме таким;

■ в самоописі є як позитивні, так і негативні характеристики; "індивід усвідомлює, що окремі якості "Я" мають різний

ступінь прояву і для визначення цього ступеня самостійно використовує прислівники типу: "дуже", "трохи" і т. ін.