Розділ «ТЕМА 1.3. Чинники низького рівня навчальних досягнень учнів початкових класів»

План

1. Порушення мотивації учбової діяльності.

2. Порушення цілепокладання учбової діяльності.

3. Порушення операційного блоку учбової діяльності.

1.3.1. Порушення мотивації учбової діяльності

1.3.2. Порушення цілепокладання учбової діяльності

Недостатньо сформовані контроль та елементи самоконтролю виступають самостійними чинниками, що призводять до порушення механізму цілепокладання в учбовій діяльності. В процесі навчання в початковій школі не формується вказаний механізм, а відбувається лише пристосування до встановлених умов навчальної діяльності із стандартними завданнями та шаблонними способами їх розв'язання, що вимагає автоматичного виділення в ході роботи засвоєних цілей дії. Це призводить до того, що в деяких молодших школярів не формується вміння контролювати себе, такі діти здійснюють контроль за своєю діяльністю тільки за вказівкою вчителя чи батьків.

На думку психологів, про несформованість в учнів початкових класів вміння контролювати власну діяльність і аналізувати правильність її виконання, свідчать помилки, які залишаються після здійснення ними контролюючої дії.

Недостатній розвиток контролю та елементів самоконтролю в дітей даного вікового періоду зумовлений відсутністю або ж недостатньою кількістю навчальних завдань, що вимагають виконання контролюючих дій. Для формування контролю і елементів самоконтролю в молодших школярів необхідно, водночас із збільшенням кількості вищевказаних завдань, навчити учнів враховувати окремі деталі на фоні загального змісту навчального завдання (тексту, задачі, тощо).

Досить часто чинником низького рівня навчальних досягнень є несформоване вміння працювати. Причиною цього є неправильне виховання в сім'ї, зокрема, надмірна опіка, що перешкоджає формуванню в дитини самостійності та вмінню самостійно долати труднощі. Такі діти вміють лише споживати, а не отримувати результати за допомогою праці. Молодші школярі з несформованим почуттям відповідальності відмовляються виконувати навчальні завдання, досить часто не завершують до кінця розпочату діяльність, неадекватно реагують на зауваження вчителя, низькі оцінки. Дитина з нормальним інтелектуальним розвитком має низький рівень навчальних досягнень, що зумовлений невмінням працювати.

Для виховання у дітей почуття відповідальності психологи рекомендують вчителям використовувати спеціальні прийоми, що пов'язані з виконанням певних обов'язків у класі (наприклад, чергування, староста класу, тощо).

Низький рівень навчальних досягнень в початкових класах може пов'язуватись з особливостями нервової системи дитини, з індивідуальними відмінностями у психічній діяльності людини - надмірною повільністю чи надмірною рухливістю. Вказана надмірність заважає молодшому школяреві узгоджувати темп своєї діяльності з темпом роботи класу. Незважаючи на хорошу поведінку та прагнення виконати всі завдання вчителя, діти з повільним темпом роботи не можуть працювати так швидко, як інші діти. На противагу вказаній категорії учнів, школярі з швидким темпом роботи вирізняються неспокійною поведінкою і розсіяною увагою, що заважає їм завершувати навчальні завдання.

Належна увага та своєчасна допомога з боку вчителя (наприклад, пояснення матеріалу в повільному темпі для відповідної групи надмірно повільних дітей, надання їм більшої кількості часу для підготовки та відповідей біля дошки, виконання письмових завдань; формування в таких дітей швидшого темпу роботи засобом організації їх діяльності разом із швидкими учнями чи участі в швидких іграх на свіжому повітрі, тощо), зможуть оптимізувати процес учбової діяльності молодших школярів і сприятимуть підвищенню рівня їх навчальних досягнень.

Одним із чинників порушення цілепокладання в навчальній діяльності виступає несформована довільність психічних процесів. Упродовж навчання в початкових класах діти, виконуючи вимоги вчителя, вчаться самостійно керувати своєю поведінкою, протіканням таких психічних процесів як мислення, пам'ять, увага. Проте, батьки та вчителі, вимагаючи від дитини уважності, старанності і т. ін., ніякими спеціальними засобами не впливають на формування цих якостей. Стихійний розвиток довільності призводить до того, що в одних дітей формується вказана особливість психічної діяльності, а в інших - процес розвитку замінюється шаблонним пристосуванням до умов навчання. З молодшими школярами, що відстають від інших за рівнем розвитку довільності, психологу необхідно проводити корекційні заняття, спрямовані на формування даної якості.

1.3.3. Порушення операційного блоку учбової діяльності

Одним з основних чинників низького рівня навчальних досягнень є понижена навчальність. Навчальність - це "більш-менш повний комплекс пізнавальних процесів, навчальних навичок, сформованих в певній мірі, відношення до учіння та, передусім, легкість, швидкість оволодіння новими знаннями", тобто

"загальні розумові здібності до засвоєння знань" [74, с. 31]. Згідно з виокремленими видами навчальності - загальною та спеціальною (чи специфічною), психологи диференціюють низький рівень навчальних досягнень на загальний (майже з усіх навчальних предметів, в тому числі, з мови та математики) та специфічний (з одного із основних навчальних предметів - з мови чи з математики).

Основними чинниками низького рівня навчальності виступають несформованість чи порушення таких пізнавальних процесів: пам'ять, мислення, увага, сприймання та просторові уявлення. Найважливішим і детермінуючим щодо навчальності з-поміж вказаних процесів є процес мислення.

Молодші школярі з несформованим процесом мислення не вміють робити дедуктивні умовиводи; рівень абстрагування та узагальнення в них набагато нижчий від того, який потрібний для продуктивного розв'язання навчального завдання. Дуже низький розвиток словесно-логічного мислення в поєднанні з дещо вищим рівнем розвитку наочно-дійового мислення призводить до нерозуміння навчального матеріалу, або ж до його формального засвоєння. Вказані особливості мислення безпосередньо впливають і на інші психічні процеси, зокрема, на пам'ять та увагу. В окремих випадках дитина не може запам'ятати навчальний матеріал не тільки при механічному запам'ятовуванні, але й з опорою на наочність. Порушення мислительної діяльності перешкоджають розвитку в молодших школярів вміння довільно керувати увагою і супроводжуються небажанням докладати зусиль для її концентрації.