Розділ «ТЕМА 3.2. Формування позитивної "Я-концепції" в молодших школярів»

План

1. Психолого-педагогічні умови, зміст і принципи організації навчально-розвивальної роботи з формування позитивної "Я-концепції" в молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень

2. Формування позитивного "Я-образу" дитини.

3. Формування позитивного змісту емоційно-оцінної та поведінкової складових "Я-концепції" дитини.

3.2.1. Психолого-педагогічні умови, зміст і принципи організації навчально-розвивальної роботи з формування позитивної "Я-концепції" в молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень

3.2.2. Формування позитивного "Я-образу" дитини

3.2.3. Формування позитивного змісту емоційно-оцінної та поведінкової складових "Я-концепції" дитини

Необхідною умовою формування позитивного самоставлення є створення сприятливого психологічного клімату в школі, що дозволяє учням відчувати себе в безпеці. Проведення занять в формі тренінгових з дотриманням всіх його принципів призводить, як відомо, не лише до особистісного зростання, але й сприяє поглибленню позитивних взаємин у групі, оволодінню навичками відвертості, прийняттю себе та інших. З цією метою успішно використовуються також спеціальні вправи, спрямовані на розвиток позитивного мислення, на формування вміння пишатися своїми успіхами, радіти успіхам товаришів. Також проводяться бесіди, на яких учні розповідають про власні вчинки, діляться думками про те, чи завжди може людина бездоганно виконати яку-небудь справу; водночас звертається увага на позитивні якості та недоліки однокласників і, передусім, тих, хто гарно навчається. Проведені бесіди сприяють формуванню адекватного ставлення до власних недоліків і позитивних якостей; уявлень про те, що в кожної людини є недоліки.

Для підвищення рівня самооцінки в молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, першочергово, в навчальній діяльності значна увага надається одноманітним видам діяльності (списування, різноманітні обчислення тощо), що сприяють активній участі школярів з низьким рівнем навчальних досягнень в процесі навчальної діяльності та дозволяють отримувати задоволення від успішного виконання навчальних завдань. Поступово вчителі мають ускладнювати навчальні завдання, навчаючи при цьому учнів володіти раціональними прийомами роботи. Водночас вчителі повинні схвалювати кожний успіх дитини.

У подальшій роботі вчителі мають широко використовувати диференційований підхід в навчанні, що передбачає і певну допомогу з боку вчителя. Використання диференційованих завдань сприяє розвитку позитивного мислення в школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, підвищенню їх самооцінки та дозволяє дещо підвищити статус школярів у класі.

З метою зниження тривожності в школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, що характеризуються підвищеною і високою тривожністю, можна дотримуватися психолого-педагогічних умов подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку, розроблених та апробованих С.О. Ставицькою [176].

Зокрема, корекційна робота спрямовується на:

o оволодіння учнями здатністю зосереджуватися на процесі виконанні завдання, а не на емоціях, що його супроводжують;

o розвиток в учнів мотиву компетентності (за допомогою занять зі школярами з низьким рівнем навчальних досягнень, що є молодшими за віком);

o формування адекватного рівня домагань у навчальній діяльності;

o використання розгорнутих критеріїв педагогічної оцінки, зокрема, в деяких випадках оцінювання окремих успішних елементів діяльності;

o порівняння на основі власних досягнень дитини.

Описана вище корекційна робота сприяє значному зниженню рівня тривожності школярів з низьким рівнем навчальних досягнень.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!