Як царі, було, грецькі на царство ставали,
То з тріумфом у місто їх упроводжали,
їм тривалого щастя відтак віншували
І дарунки усякі їм офірували.
Муляри в тому часі до них заявлялись,
Різних мармурів штуки навіч подавались,
Із якого каміння, в обранців питали,
їм гроби поробити майстри оті мали?
Це чинили царям так в Константинополю,
Аби в пам’яті мали вони Божу волю
І на щастя щоб в світі цім не покладались,
А про смерть щоб всечасно свою пам’ятали.
Хай би знали, що світу і честь, царська слава,
І багатство минають, як тінь, сон і пара.
Теодор Скаревський
СЬОМИЙ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного» автора Сакович Касіян на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ШОСТИЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.