Таким чином, важливо відмітити, що для влади ДПП – це не субсидії приватному бізнесу, не конкурсний розподіл бюджету і не приватизація; для бізнесу ДПП – це не доброчинність і не корпоративна соціальна відповідальність; для банків ДПП – це не складчина влади і бізнесу. Як правило, ДПП сильно змінює господарські зв'язки і взаємини між владою і бізнесом у бік більшої гнучкості і довгострокової ефективності.
Об 'єкти ДПП – це об'єкти, що перебувають у державній або комунальній власності чи належать Автономній Республіці Крим. Об'єктами ДПП можуть бути: існуючі, зокрема, відтворювані (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення) об'єкти, у тому числі ділянки надр; створювані чи придбані об'єкти. Наприклад, у світі ДПП широко поширене в наступних сферах:
• 1) енергетика (виробництво електрики, його передача та доставка; передача і доставка природного газу);
• 2) телекомунікації (дротова або мобільна внутрішній зв'язок; міжнародний зв'язок);
• 3) транспорт (будівництво та експлуатація злітно-посадкових смуг в аеропортах; залізні дороги (включаючи основні фонди,
перевезення вантажів, міжміські та місцеві перевезення пасажирів; платні автодороги, мости, магістралі, тунелі; зміст портової інфраструктури, терміналів, каналів);
4) водопостачання і каналізація (видобуток питної води та її доставка; каналізація та очищення стічних вод) тощо.
Взагалі, традиційним є те, що проекти ДПП успішно впроваджуються в тих галузях, де можливе пряме стягнення бізнесом плати за надані послуги і за які держава традиційно несе відповідальність.
Передача об'єктів, що перебувають у державній або комунальній власності приватному партнеру для виконання умов договору, укладеного в рамках ДПП, не зумовлює перехід права власності на ці об'єкти до приватного партнера. Такі об'єкти підлягають поверненню державному партнеру після припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.
Право власності на об'єкти, що добудовані, перебудовані, реконструйовані в рамках державно-приватного партнерства, належить державному партнеру.
Форми угод проектів ДПП. Співпраця держави і приватного сектора при реалізації проектів ДПП здійснюється в різних формах угод, залежно від повноважень з проведення різних видів робіт, інвестиційних зобов'язань сторін, прав власності.
Серед найбільш популярних форм угод такі.
• ВОТ (Build – Operate – Transfer) – будівництво – управління – передача є класичним варіантом концесії. Концесіонер здійснює будівництво та експлуатацію (в основному – на підставі права власності) протягом встановленого строку, після чого об'єкт передається державі;
• ВТО (Build – Transfer – Operate) – будівництво – передача – управління – класична концесія. Концесіонер будує об'єкт, який передається державі (концедент) у власність відразу після завершення будівництва, після чого він передається в експлуатацію концесіонеру;
• BOO (Build – Own – Operate) – будівництво – володіння – управління. Концесіонер будує об'єкт і здійснює подальшу експлуатацію, володіючи ним на праві власності, термін дії якого не обмежується;
• BOOT (Build – Own – Operate – Transfer) – будівництво – володіння – управління – передача передбачає володіння і користування збудованим об'єктом на праві приватної власності здійснюється протягом певного терміну, після якого об'єкт переходить у власність держави;
• ВВО (Buy – Build – Operate) – купівля – будівництво – управління – це форма продажу, яка включає відновлення або розширення існуючого об'єкта. Держава продає об'єкт приватному сектору, який робить необхідні удосконалення для ефективного управління та ін.
Підтримка та захист конкуренції
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Публічне управління та адміністрування» автора Тимцуник В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток державно-приватного партнерства“ на сторінці 2. Приємного читання.
