• o застосування під час проектування структур управління і в процесі їх функціонування наукових підходів;
• o дотримання принципів раціональної організації виробничих процесів;
• o переведення існуючих структур управління на проблемно-цільову структуру.
Основні принципи формування проблемно-цільової структури управління:
• o цільовий підхід, тобто формування структури цілей організації;
• o комплексність при визначенні кількості заступників керівника організації (перший рівень системи цілей);
• o орієнтація на проблеми, тобто формування підрозділів для вирішення конкретних проблем чи виконання конкретних функцій в цілому по підприємству (другий рівень системи цілей);
• o орієнтація на конкретні товари чи ринки при побудові структур підрозділів за окремими товарами чи ринками, формування фінансового плану корпорації (третій рівень системи цілей);
• o відсутність спеціальних підрозділів для обов'язкової горизонтальної координації виконання системи цілей корпорації;
• o забезпечення мобільності та адаптивності структур до змін зовнішнього середовища;
• o забезпечення координації вирішення проблем щодо досягнення конкурентоспроможності товарів (послуг) маркетологами з конкретних товарів.
Критерії вибору структури управління транснаціональних компаній (ТНК). Сучасні потреби організації та управління ТНК потребують вирішення складних завдань, які передбачають розробку систем управління, що базуються на комбінації елементів функціональної, регіональної та матричної структур менеджменту. При цьому кожна компанія створює систему, яка відповідає її стратегії. Основними критеріями, яким повинна відповідати структура управління ТНК, є:
• 1. Здатність організаційної структури компанії створювати передумови для реалізації ключових компетенцій компанії.
• 2. Відповідність обраної структури управління компанії характеру галузевої та багатонаціональної диверсифікації її діяльності.
• 3. Можливість використання основних ресурсів компанії відповідно до її стратегії та завдань, які їй відповідають.
• 4. Адекватність обраної структури управління характеру конкуренції та можливості використання конкурентних переваг, які вона може надати. Отже, стратегії ТНК формуються згідно з конкурентними перевагами, які вони мають. Інтернаціональна стратегія таких компаній повинна відповідати двом основним критеріям:
– а) досягнутому рівню присутності компанії на регіональних ринках;
– б) цільовій функції, яка реалізується завдяки впровадженню цієї стратегії.
Конкурентні стратегії ТНК формуються під впливом глобальних конкурентних сил, які складаються з конкуренції між продавцями, конкуренції з боку виробників товарів-субститутів, сили постачальників, сили покупців. Вони можуть бути глобальними і спрямовуватися на розвиток ключових компетенцій ТНК та багатонаціональними, орієнтованими на врахування умов ведення бізнесу в приймаючій країні та потреб її національного ринку. Стратегії ТНК корелюються з організаційною структурою компанії, вибір якої залежить від певних чинників. Провідними серед них є рівень диверсифікації діяльності компанії в різних галузях; рівень організаційно-правової та фінансово-економічної незалежності видів діяльності, що здійснюються в рамках ТНК; рівень присутності на різних регіональних ринках та види операцій, які здійснює ТНК на кожному з них. Організаційна структура може бути функціональною, регіональною, матричною. Кожна з них має свої переваги й недоліки. Тому сучасні системи управління базуються на комбінації елементів функціональної, регіональної та матричної структур менеджменту. Кожна компанія створює систему менеджменту, яка відповідає стратегії її розвитку.
Сучасні інтегровані структури у міжнародному бізнесі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний менеджмент» автора Юхименко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми організаційних структур управління міжнародним бізнесом“ на сторінці 7. Приємного читання.
