Особливості окремих ділових культур та важливість їх урахування для успішного ведення бізнесу потребують визначення того, наскільки можуть корелювати, взаємообумовлювати одна одну національна і корпоративна культури. Як правильно побудувати культуру організації, яка здійснює діяльність в різних країнах.
В рамках вирішення цієї проблеми можна виділити два підходи:
• 1. Необхідна відносна автономність і незалежність корпоративної культури від національної.
• 2. Другий підхід, (більш поширений), навпаки, відстоює, з одного боку, взаємозв'язок і взаємообумовленість культур, з іншого - підкреслює домінуючу роль в цьому континуумі національної культури. Національні особливості ведення справ і управління (певна ієрархія цінностей, система мотивації, ставлення до роботи, до керівництва і т.ін.), що обумовлюють відмінності в типах корпоративних культур, з великою ймовірністю ми знайдемо в наступних проблемних сферах:
– o стосунки між персоналом і організацією загалом;
– o характер стосунків "керівник - підлеглий";
– o розуміння працівниками ролі організації, її цілей і перспектив.
Остання точка зору стала вихідною для класифікації корпоративних управлінських моделей, запропонованої голландським ученим Ф. Тромпенаарсом і британським дослідником, управлінським консультантом Ч. Хампден-Тернером, який виявив, що тип корпоративної культури визначається за допомогою трьох характеристик: ступінь централізації управління, ступінь його формалізації та об'єкт, на який в першу чергу спрямований процес управління. Співвідношення рівня централізації і формалізації в практиці управління різних країн може сильно варіювати, а об'єкт управління - змінюватися.
На основі цих характеристик виділяються чотири типи корпоративної управлінської культури:
• 1. "Сім'я".
• 2. "Ейфелева башта".
• 3. "Керована ракета".
• 4. "Інкубатор".
Звичайно, це умовні, ідеальні моделі, які в чистому вигляді не зустрічаються, тому можна говорити лише про домінуючий вплив тієї чи іншої.
"Інкубатор" і "Керована ракета" належать до егалітарних типів культур, де відстань між верхніми і нижніми поверхами управління невелика і, отже, ступінь централізації управління - низький. Найбільш яскравими представниками цих культур є США і Канада - тип "Інкубатор" та англо-саксонські і північно-європейські країни - тип "Керована ракета".
Навпаки, культури типу "Сім'я" і "Ейфелева башта", характерні для Південно-Західної і Центральної Європи, відповідно, є ієрархічними, з обмеженим делегуванням влади і відрізняються високим ступенем централізації в управлінні. Ступінь формалізації відносин низький в "Сім>ї" та "Інкубаторі", високий - в "Керованій ракеті" та "Ейфелевій башті".
З точки зору об'єкта орієнтації культура типу "Інкубатор" більше спрямована на розвиток особи, а, отже, найважливішим аспектом мотивації для працівника тут є можливість удосконалення і самореалізації. "Керована ракета" орієнтується на вирішення конкретного завдання або досягнення конкретного результату. "Ей-фелева башта" має яскраво виражену ролеву орієнтацію. Тут відбувається детальне визначення функціональних обов'язків для кожного працівника на кожному рівні владної вертикалі. Характерним є також ретельний контроль за виконанням детально прописаних функціональних обов'язків. Спроби їх спонтанного перерозподілу забороняються. Нарешті, тип культури "Сім'я" також орієнтується на виконання вказівок зверху. Структура управління має яскраво виражений ієрархічний характер, проте функції нижчестоящих ланок чітко не формалізовані.
Охарактеризуємо детально кожну з цих моделей.
Культури типу "Сім'я" і "Ейфелева башта", характерні для Південно-Західної та Центральної Європи, відповідно, є ієрархічними, з обмеженим делегуванням влади і відрізняються високим ступенем централізації в управлінні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний менеджмент» автора Юхименко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємодія національних і корпоративних культур. Моделі корпоративних культур“ на сторінці 1. Приємного читання.
