Тема 19. СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Міжнародний менеджмент

Основні поняття і терміни

Глобалізація, глобальне управління, глобальний менеджмент, глобальні підприємства, планетарне співтовариство, синонімічна концепція глобального менеджменту, планетарна концепція глобального менеджменту, наднаціональна концепція глобального менеджменту, цивілізаційна концепція глобального менеджменту, мондіалізм, глобальна міжкультурна компетентність, менеджмент метанаціональних корпорацій, етноцентризм транснаціональних корпорацій.

Глобальне управління і глобальний менеджмент

Терміни "глобалізація" і "глобалізм" з'явилися в економіці, політології та соціології в другій половині ХХ століття. На початку 80-х років Дж. Маклін поставив глобалізацію в центр дискусії і концептуальних побудов соціології, закликаючи "зрозуміти історичний процес посилення глобалізації соціальних відносин і дати йому пояснення". Але його трактування є надто вузьким і обмеженим. Ні він, ні інші соціологи не схильні були розглядати глобалізм як систему, як новий економічний устрій і суспільно-політичний лад світового масштабу.

У трактуванні глобалізму та глобалізації сучасні соціологи припускаються архаїзмів і традиціоналізму. Наприклад, досить тривалий час популярна концепція глобалізації розглядала цей процес як наслідок вестернізації, тобто поширення західної моделі розвитку на всі світові регіони. Однак практика не підтвердила цих концептуальних обмежень. Деякі дослідники намагалися поєднати концепцію глобалізації з концепцією соціального постмодернізму, базуючись на тому, що саме модерн породив Європу як соціальну систему, здатну на послідовний, лінійний прогресивний розвиток. Прихильники такого підходу помилково вважали, що постмодерн усуває моноцентричну модель світового господарства. Розпад СРСР і перехід до однополярної системи - важливий аргумент на користь хибності ідентифікації ери глобалізму та глобалізації з соціальним

Постмодерном. Лише в 90-х роках, коли категорія "глобалізація" стала найважливішим елементом міжнародного політичного, економічного та соціального дискурсу, з'явилися ознаки більш обґрунтованого та глибокого розуміння соціальної суті глобалізації. Її почали розглядати як комплексне геополітичне, геоекономічне, геосоці-альне та геокультурне явище і головний процес світового розвитку.

Революційні трансформації економічних і соціальних структур у ХХ столітті підвели світ до формування принципово нового глобального світового порядку та адекватної йому системи глобального менеджменту.

До глобального менеджменту слід віднести започатковану Римським клубом (1968 р.) систему глобального прогнозування, моделювання та програмування, ініційовану міжнародними організаціями, і передусім ООН. При розробці концепцій і моделей нового світового порядку Римський клуб виходив із постулата про деградацію, дисфункціональність та неефективність існуючої світової системи і необхідності її трансформації. Сучасне планетарне співтовариство має бути спроможним об'єднати зусилля з планування та управління заради безпеки й розвитку всіх людей, а не лише "золотого мільярда"1.

Перед людством постало завдання знайти нову організаційну форму, спроможну діяти в глобальних масштабах2. Йдеться про систему глобального менеджменту, придатну для періоду переходу від "економічної людини ХХ століття" до "геоекономічної людини ХХІ століття". Політизація економіки відбувається одночасно з глобальною економізацією політики. Як наслідок, уже сьогодні є підстави говорити про фактично керований характер світової економіки, який свідомо організовується заради тотальних інтересів глобалізаторів.

Одним із важливих феноменів загального процесу глобалізації є формування системи глобального менеджменту, яка за допомогою модерних комунікаційних технологій витісняє традиційні національно-локальні системи менеджменту. Природно, що перші доктрини глобального менеджменту виникли на Заході, оскільки там уже було сформоване відповідне соціальне замовлення. І концепція "центральної (глобальної) направленої системи" Р. Фолка, і концепції "human governance" та "geomangovernance" С. Мед-ловіца виходять з того, що глобальний менеджмент об'єктивно неминучий, бо він є антиподом-антитезою давно відомих доктрин "світового порядку". Важко не погодитися з авторами, які стверджують, що глобальний менеджмент є безальтернативним, якщо людство хоче уникнути хаосу й загибелі. Згідно з цією логікою він є непорушним імперативом нової епохи.

Глобальне управління за своєю природою є політичним і стратегічним менеджментом. До його функцій належить вироблення та реалізація найбільш загальних всесвітніх стратегічних рішень. Сучасні центри глобального менеджменту інтенсивно й послідовно створюють відповідну інфраструктуру, здатну завдяки застосуванню новітніх технологій, у тому числі гуманітарних та соціальних, контролювати свідомість і поведінку людей. Одночасно завершується реконструкція глобальних структур, спроможних впливати на рішення уряду будь-якої країни, і США також3.

Єдино прийнятною і безальтернативною системою глобального менеджменту є ноосферний стратегічний менеджмент, що базується на ноосферній теорії і стратегії світового розвитку. Але очевидно, що людство не може перестрибнути через етап корпоративного глобалізму та імперіалізму. Завдання полягає в тому, щоб знайти найменш руйнівні шляхи майбутніх глобальних трансформацій.

На сучасному етапі виділяють такі концепції глобального управління: синонімічна, планетарна, наднаціональна і цивілі-заційна.

Синонімічна концепція полягає в тому, що під глобальним менеджментом розуміють сучасний етап (форму) управління міжнародними корпораціями, який динамічно змінюється під впливом процесів глобалізації. Така концепція пояснюється прагненням її прихильнків зробити наголос на сучасних змінах у міжнародному менеджменті. З цієї концепції висновуються, наприклад, ідеї глобальної відповідальності глобального мислення та управління людськими ресурсами і коштами і т. ін.

Планетарна концепція виходить з того, що глобальний менеджмент існує лише в транснаціональних корпораціях. У цьому зв'язку, наприклад, О. Білорус вживає терміни "корпоративний",

"державно-корпоративний глобалізм" та "глобально-корпоративний менеджмент". Такий підхід ґрунтується на попередженні подальшого наростання загрози державам-націям з боку глобальних корпорацій.

Наднаціональна концепція глобального менеджменту наголошує на створенні міжнародних організацій, які впливають на діяльність не лише держав, а й транснаціональних корпорацій. Відомі політичні діячі З. Бжезинський та М. Горбачов запропонували створити світові уряди для інтегрованого глобального управління. Ця концепція має на меті взяти під контроль сам процес глобалізації, подолати його стихійний характер. Прихильники такої точки зору спираються на французьку доктрину глобалізації в модифікації "мондіалізації", яка ґрунтується на розвитку наднаціональних механізмів управління в умовах інтенсифікації глобалізованої економіки та суспільної інтеграції.

Мондіалізм як феномен - це свідоме перетворення світового співтовариства у відкриту цілісну систему, основою якої є інтернаціоналізація капіталізму і технологічна революція, що виявляється в посиленні транспарентності національних кордонів, взаємозалежності окремих людських співтовариств у планетарному масштабі... і породжує відповідні ідеологію та стратегію.

Важливо зазначити, що наднаціональна концепція глобального менеджменту викликає і серйозні застереження, оскільки вона передбачає необмежене втручання глобальних корпорацій у внутрішні справи держав, країн і народів, а людина стає глобально беззахисною. Розгорнутий критичний аналіз негативних наслідків реалізації концепції "світового уряду" і "нового глобального інтернаціоналізму" міститься у згаданій вище монографії О. Білоруса.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний менеджмент» автора Юхименко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 19. СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Сутність міжнародного бізнесу та його характеристика

  • Міжнародні компанії та їх роль в сучасному міжнародному бізнесі

  • Тема 2. Сутність міжнародного менеджменту та його характеристика

  • Сутність та структура міжнародного менеджменту

  • Основні принципи функціонування міжнародного менеджменту

  • Призначення міжнародного менеджменту

  • Тема 3. Середовище міжнародного менеджменту та його характеристика

  • Структура бізнес-середовища

  • Особливості аналізу бізнес-середовища міжнародних компаній

  • Тема 4. Досвід організації менеджменту в різних країнах

  • Японська модель менеджменту

  • Менеджмент на підприємствах Німеччини

  • Особливості менеджменту в Фінляндії

  • ЗАГАЛЬНООРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА КРОСКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА ВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

  • Класифікація ділових культур

  • Ставлення до природи

  • Дія і статус в контексті ділової культури

  • Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури

  • Взаємодія національних і корпоративних культур. Моделі корпоративних культур

  • Тема 6. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

  • Особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях

  • Тема 7. Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

  • Моделі кар'єри керівників корпорації

  • Тема 8. Управління людськими ресурсами в міжнародному бізнесі

  • Команди у міжнародних корпораціях

  • ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Процес стратегічного планування та його етапи

  • Моделі стратегічного управління в корпораціях

  • Види міжнародних стратегій та методи їх вибору в умовах невизначеності

  • Тема 10. Організація міжнародних ділових операцій

  • Форми організаційних структур управління міжнародним бізнесом

  • Сучасні інтегровані структури у міжнародному бізнесі

  • Цілі міжнародної інтеграції

  • Доступ до нових джерел ресурсів

  • Організаційний розвиток міжнародних корпорацій

  • Тема 11. Функція мотивації в міжнародному менеджменті

  • Процесуальні моделі мотивації в різних культурах

  • Методи і способи мотивації ділової кар'єри працівників МНК

  • Системи мотивації персоналу в різних країнах

  • Японська система мотивації працівників

  • Активне спілкування

  • Тема 12. Контроль і звітність у міжнародному менеджменті

  • Вимоги до звітності в міжнародних компаніях

  • Інформація для ефективної звітності

  • КЛЮЧОВІ СФЕРИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Експортні операції

  • Посередницькі організації, що сприяють здійсненню торговельних операцій

  • Страхування і державна підтримка експортних операцій міжнародних корпорацій

  • Тема 14. МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Основні напрями фінансового менеджменту в ТНК

  • Тема 15. ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Типи технологічної політики

  • Планування та організація міжнародних НДДКР

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Суб'єкти та об'єкти інвестиційного процесу

  • Функції та механізм інвестиційного менеджменту компанії

  • Інвестиційний клімат і методи його дослідження

  • СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Державне регулювання діяльності МК

  • Тема 18. ЕТИКА ТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

  • Основні характеристики етичного ведення міжнародного бізнесу

  • Соціальна відповідальність міжнародного бізнесу

  • Тема 19. СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  • Становлення глобальних підприємств

  • Розбіжності інтересів та перебудова ТНК

  • Глобальний менеджмент і природне середовище

  • ГЛОСАРІЙ