Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури

Міжнародний менеджмент

У різних культурах існує різне ставлення до прояву емоцій в ділових відносинах. Залежно від цього істотно варіюються вживані системи мотивації, взаємини між співробітниками по владній вертикалі, характер переговорного процесу, не кажучи вже про невербальні і паравербальні складові процесу комунікацій. Відповідно до цього Ф. Тромпенаарс виділив два типи ділових культур: емоційно залучену і емоційно нейтральну.

В культурах емоційно нейтральних не прийнято афішувати свої почуття. Вони тримаються зазвичай під жорстким контролем і "просочуються на поверхню" в мінімальних кількостях. Це не означає, що люди в країнах і регіонах, де панує емоційно нейтральна культура, відчувають і переживають не так глибоко, як у країнах з емоційно залученою культурою. Йдеться про силу експресії; сильні почуття тут можуть виражатися ледь помітними рухами і мімікою. В емоційно нейтральних культурах співрозмовники зазвичай говорять суворо по черзі, ніколи не перебивають одне одного. Типовим прикладом емоційно нейтральної культури є Японія. Добре відомо, що в ході переговорів японська сторона завжди жорстко контролює свої емоції. М'яка посмішка, постійні легкі уклони і підтакування японців на ділових зустрічах часто збивають з пантелику і дратують представників емоційно залучених ділових культур.

Роль особистих досягнень і контексту у формуванні статусу, %

Тут прояв емоцій під час переговорів, на робочому місці і в побуті вважається не тільки доречним, а й необхідним. Відсутність їх часто розцінюється як черствість, байдужість, може викликати образу і погіршення відносин. В ході переговорів задоволення або незадоволення виражаються практично миттєво і часто досить бурхливо. Не прийняті паузи, а під час бесіди і переговорів допустимо переривати того, хто говорить, емоційними репліками і т.ін.

До емоційно нейтральних країн належать також країни Південно-Східної Азії, Китай, Скандинавія. Проміжну позицію посідають Англія, США, Канада, Бельгія, Німеччина, Австрія, Швейцарія. Перелік емоційно залучених культур очолюють країни Арабського Сходу та Японія. До країн з емоційно залученою культурою відноситься й Україна.

Вплив національних культур на формування особливостей ведення міжнародного бізнесу

Рис. 5.3. Вплив національних культур на формування особливостей ведення міжнародного бізнесу

Національна культура, формуючи систему базових цінностей та соціальних стереотипів, визначає різні моделі поведінки людей з різних країн в аналогічних ситуаціях. Вона обумовлює різний вибір при прийнятті побутових і управлінських рішень. Дослідники виділяють до 30 різних параметрів, пов'язаних з поведінкою типових представників різних культур, які безпосередньо впливають на різні аспекти міжособового та ділового спілкування.

Найвідоміше дослідження відмінностей національних культур і впливу ціннісних орієнтацій, що відображають національну специфіку, на організаційну поведінку та методи ведення бізнесу, було здійснене голландським ученим Г. Хофстеде на основі опрацювання результатів анкетування 115 тис. співробітників компанії "Ай-бі-ем" в 75 країнах.

В результаті цього дослідження було виділено чотири параметри ділової культури (табл. 5.7):

• 1. Співвідношення індивідуалізму та колективізму.

• 2. Дистанція влади.

• 3. Співвідношення мужності та жіночності.

• 4. Ставлення до невизначеності.

Ці параметри є відносними показниками, свого роду "місцем" країни на шкалі цінностей. Тобто, представникам кожної з культур властиві і індивідуалізм, і колективізм, і мужність, і жіночність. Проте співвідношення їх різне. Якщо, наприклад, абсолютний індивідуалізм позначити як 100%, а повну його відсутність - як 0%, то кожна з країн, за результатами соціологічних досліджень, матиме свій показних і відповідно до нього - своє місце на шкалі цінностей.

Співвідношення індивідуалізму і колективізму. В одних культурах у системі цінностей домінують колективні підходи і принципи, в інших, перевага надається індивідуальним прагненням і сподіванням. В колективістських культурах людина сприймає себе спочатку як частину групи, а вже потім - як окрему особистість. В індивідуалістських особистість знаходиться на першому місці. Зазвичай прикладом національної культури з максимальним рівнем колективізму є Японія, з максимальним рівнем індивідуалізму - США.

Таблиця 5.7

Особливості колективістських та індивідуалістських культур

КолективізмІндивідуалізм
Сім'я
o виховання "ми"; o думка сім'ї важливіша, ніж власна; o обов'язки по відношенню до сім'ї: гармонія інтересів; повага до спільної позиції; почуття сорому за проступкиo виховання "я"; o повага до власної точки зору; o обов'язки по відношенню до себе: власні інтереси; самоактуалізація; почуття провини, а не сорому
Школа
o учитись треба в молодості; o учать, як робити що-небудьo постійне навчання; o вчать, як учитись
Робота
o подвійний стандарт - "ми" і "вони", істина конкретна; o "інші" - не наша турбота; o стосунки важливіші, ніж мета; o віносини "бос-працівник" засновані на принципах моралі; o стосунки з колегами - "кожен сам за себе"; o кар'єра залежить від індивідуальних здібностей та кваліфікаціїo етичний закон і стандарт універсальні для всіх; o "інші" - ресурс для досягнення власних цілей; o мета важливіша, ніж стосунки; o відносини "бос-працівник" базуються на раціональній основі; o стосунки з колегами - "один за всіх і всі за одного"; o думка колективу важлива для кар'єрного росту

На Сході суспільство зазвичай тяжіє до колективної культури. В Європі до колективних культур відносять Іспанію, Португалію, Грецію і, як не дивно, Австрію, до індивідуалістичних - північні країни. Характерно, що рівень індивідуалізму населення, як правило, зростає пропорційно зростанню середніх доходів на душу населення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний менеджмент» автора Юхименко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Сутність міжнародного бізнесу та його характеристика

  • Міжнародні компанії та їх роль в сучасному міжнародному бізнесі

  • Тема 2. Сутність міжнародного менеджменту та його характеристика

  • Сутність та структура міжнародного менеджменту

  • Основні принципи функціонування міжнародного менеджменту

  • Призначення міжнародного менеджменту

  • Тема 3. Середовище міжнародного менеджменту та його характеристика

  • Структура бізнес-середовища

  • Особливості аналізу бізнес-середовища міжнародних компаній

  • Тема 4. Досвід організації менеджменту в різних країнах

  • Японська модель менеджменту

  • Менеджмент на підприємствах Німеччини

  • Особливості менеджменту в Фінляндії

  • ЗАГАЛЬНООРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА КРОСКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА ВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

  • Класифікація ділових культур

  • Ставлення до природи

  • Дія і статус в контексті ділової культури

  • Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури
  • Взаємодія національних і корпоративних культур. Моделі корпоративних культур

  • Тема 6. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

  • Особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях

  • Тема 7. Керівництво і комунікації в міжнародних корпораціях

  • Моделі кар'єри керівників корпорації

  • Тема 8. Управління людськими ресурсами в міжнародному бізнесі

  • Команди у міжнародних корпораціях

  • ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Процес стратегічного планування та його етапи

  • Моделі стратегічного управління в корпораціях

  • Види міжнародних стратегій та методи їх вибору в умовах невизначеності

  • Тема 10. Організація міжнародних ділових операцій

  • Форми організаційних структур управління міжнародним бізнесом

  • Сучасні інтегровані структури у міжнародному бізнесі

  • Цілі міжнародної інтеграції

  • Доступ до нових джерел ресурсів

  • Організаційний розвиток міжнародних корпорацій

  • Тема 11. Функція мотивації в міжнародному менеджменті

  • Процесуальні моделі мотивації в різних культурах

  • Методи і способи мотивації ділової кар'єри працівників МНК

  • Системи мотивації персоналу в різних країнах

  • Японська система мотивації працівників

  • Активне спілкування

  • Тема 12. Контроль і звітність у міжнародному менеджменті

  • Вимоги до звітності в міжнародних компаніях

  • Інформація для ефективної звітності

  • КЛЮЧОВІ СФЕРИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Експортні операції

  • Посередницькі організації, що сприяють здійсненню торговельних операцій

  • Страхування і державна підтримка експортних операцій міжнародних корпорацій

  • Тема 14. МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Основні напрями фінансового менеджменту в ТНК

  • Тема 15. ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Типи технологічної політики

  • Планування та організація міжнародних НДДКР

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Суб'єкти та об'єкти інвестиційного процесу

  • Функції та механізм інвестиційного менеджменту компанії

  • Інвестиційний клімат і методи його дослідження

  • СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Державне регулювання діяльності МК

  • Тема 18. ЕТИКА ТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

  • Основні характеристики етичного ведення міжнародного бізнесу

  • Соціальна відповідальність міжнародного бізнесу

  • Тема 19. СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Становлення глобальних підприємств

  • Розбіжності інтересів та перебудова ТНК

  • Глобальний менеджмент і природне середовище

  • ГЛОСАРІЙ