Сімейна культура - віносини в компанії дружні, "родинні", з чітко визначеною ієрархічністю у відносинах. "Батько сімейства", яким є керівник організації, має не тільки досвід, а й значну, часто одноосібну владу, він краще знає, що для них добре, а що - погано.
Перенесення сімейних відносин на ділову організацію особливо характерне для японців, у яких культивується абсолютно особлива система стосунків між службовцями різного рангу, яка називається "амає". Вона єпроявом пошани до старших і поблажливістю до молодих співробітників. Ця модель взаємовідносин близька до прийнятої в японській культурі моделі "старший брат - молодший брат" Безпомилково сімейну культуру можна виявити також в італійських організаціях за різними невербальними ознаками: позі керівника, тону його голосу і очікуванням цілком певної поведінки від своїх підлеглих. Причому влада в таких організаціях не стільки існує "н а д" працівниками, скільки реалізується "ч е р е з" них і спирається на їхню підтримку. Головна загроза для них - не стільки правові чи фінансові санкції, скільки "втрата обличчя" і свого місця в сім'ї. Як правило, сімейні культури більше характерні для країн, які не так давно пройшли стадію індустріалізації і зберігають традиційні феодальні рудименти.
Корпоративні культури "сімейного типу", як правило, висококонтекстуальні: для них характерні сімейні історії, традиції, жарти, асоціації, які не зрозумілі аутсайдерам, але близькі членам організації.
Таблиця 5.12 Характеристики культури "сімейного типу"
| o орієнтація на процвітання "сім'ї", що прирівнюється до процвітання її членів |
| o ієрархічність, орієнтована на особу, неформальність |
| o "батько" - не стільки менеджер, скільки лідер (за знаннями, досвідом, зв'язками) |
| o ієрархія влади не над членами сім'ї, а через них |
| o завдання підбираються під людей, а не навпаки |
| o функціональні обов'язки не працюють |
| o високий контекст при вдаваній простоті відносин |
| o відокремлення від сім'ї ускладнене, можливе лише за підтримки "батька" для особливо видатних "старших братів" |
| o стимулювання як матеріальне, так і через схвалення керівника |
Наступним видом корпоративної культури є так звана Ейфелева башта. Ейфелева вежа, яка стала прототипом для назви, подібно до формальної бюрократії, для якої вона і призначена, є символом епохи машинного виробництва. Її структура набагато важливіша за функціональність.
Ця культура, подібна до сімейної, ієрархічної. Проте цей тип ієрархії заснований на розподілі функцій та службових завдань так, що кожен вищестоящий рівень концентрує в собі і координує весь набір функцій, які виконуються на нижчестоящих рівнях. Керівник тут не особистість, як у культурі "Сім'я", а перш за все - посадовець, який інструктує підлеглих, доводить до них мету корпорації, вимагає виконання службових обов'язків згідно з укладеним контрактом. Влада в "Ейфелевій башті" безпосередньо пов'язана з посадою, тому керівник має влади стільки, скільки йому визначено посадовими обов'язками. Таким чином, бюрократія знеособлена, деперсоніфікована. Вважається, що особисті стосунки тільки ускладнюють виконання службових функцій і ролей, розмивають межу між сферами відповідальності, створюють фаворитів та ініціюють численні винятки з правил, що абсолютно неможливо в цій культурі.
Характеристики компанії з культурою "Ейфелева башта"
| o ієрархічність, формалізація, орієнтація на ролі (посадові обов'язки) |
| o управління засноване на структурі і функціональних обов'язках |
| o реалізація функцій винагороджується |
| o чітка структуризація "поверхів" владної вертикалі, визначення ролі кожного працівника, жорстка субординація |
| o контроль за виконанням детально прописаних функціональних обов'язків |
| o неприпустимість "стрибків через поверх" при прийнятті рішень |
Керована ракета - егалітарна культура, безособова і орієнтована на завдання. Для "Керованої ракети" значення мають передусім результати: має бути зроблено максимум можливого для реалізації наміченої стратегії та досягнення поставленої мети. Для цього використовуються не типові для сімейної і баштової культур методи роботи в командах та проектних групах. Проте роботи наперед не розподілені і тим більше не формалізовані. Кожен працівник бере участь в досягненні кінцевого результата, максимально роблячи все від нього залежне, незалежно від розподілу ролей і завдань. Іншими словами, відома кінцева мета, але траєкторія руху до неї не визначена і може змінюватися, тому знадобиться допомога будь-якого з працюючих експертів. Отже, егалітарність є необхідною умовою цього виду культури.
У вартісному значенні - це дорога культура, оскільки об'єднує сили висококваліфікованих професіоналів та експертів, які працюють у тимчасових колективах і повністю віддаються справі. Це колектив творчих людей, відданих і чесних по відношенню один до одного і в першу чергу - до справи. "Керована ракета" - кібернетичний тип культури, оскільки орієнтація на завдання здійснюється завдяки сигналам зворотного зв'язку і має циклічний, а не лінійний характер.
Ця культура сприйнятлива до змін, проте вони належать більше до способів виконання, ніж до поставлених цілей. Рухливість її виявляється в постійному налаштуванні на нові завдання і проекти, а значить, в мобільному і оперативному формуванні та переформуванні команд і груп, постійній ротації працівників, так що лояльність щодо роботи (професій і проектів) набагато значиміша, ніж до компанії. "Керована ракета", за Тромпенаарсом, це "лише спосіб отримати задоволення від спільної подорожі".
Характеристики моделі культури "Керована ракета"
| o егалітарна, формалізована, орієнтована на вирішення конкретних завдань | |
| o керована через призму стратегії, місії, бачення | |
| o відрізняється високим ступенем делегування | |
| o з мотивацією, що передбачає плату за результат [24, з. 63] | |
| o відповідає матричній або проектній організаційній структурі | |
| o підходить для колективів ентузіастів і вирішення важливих завдань, що потребують самопожертви | |
| o ентузіазм заохочується | |
| o недоліком є нестабільність, плинність, неувага до конкретної людини (людина - "гвинтик", засіб для виконання завдання) | |
Інкубатор як самостійна модель корпоративної культури базується на ідеї екзистенціалізму про вторинність організації у порівнянні з цілями самореалізації і самовираження індивідумів. Тут головна мета - звільнити від рутинної роботи для творчої діяльності, мінімізуючи час на самообслуговування.
Це - персоніфікований і егалітарний тип культури. Він майже не має структури (лише деякі підрозділи - для зручності) і унеможливлює формалізацію. Вирішальна роль належить людям: вони висувають ідеї, знаходять ресурси, розробляють продукт або нову послугу. Ця культура акумулює нові ідеї і реагує на всі ініціативи. Вона належить до культур підприємницького типу і заснована на використанні специфічної організаційної одиниці - творчої команди. В ній уживаються як малі інноваційні фірми, так і різні консультанти, університетська професура і будь-яка творча група професіоналів, яка працює над інноваційною ідеєю. Одні пов'язують формування цієї культури з "анклавом індивідуалізму" в англомовних країнах - США, Великобританії, інші розглядають її як "організаційну хвилю майбутнього".
Спроби нав'язати в тій чи іншій країні корпоративну культуру, що не відповідає контексту її загальної ділової культури, зазвичай приводять до управлінських невдач. Вони розбиваються об систему цінностей і стереотипів місцевих працівників.
Тема 6. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний менеджмент» автора Юхименко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємодія національних і корпоративних культур. Моделі корпоративних культур“ на сторінці 2. Приємного читання.
