Дослідження учених показують, що Україна і країни СНД сповідують колективні цінності.
Дистанція влади - це нерівність між людьми різного статусу (в суспільстві, у органах влади та організаціях), розрив, який існує між підлеглими і керівниками, який представники даної країни вважають допустимим або нормальним. В одних культурах втручання сильної влади сприймається як порушення прав людини, в інших, навпаки, "сильна рука", яка "і покарає, і допоможе", сприймається як благо.
Рівень дистанції влади в організації визначають відповіді на такі запитання:
• 1. Чи вважають співробітники організації за краще не висловлювати відкрито незгоду з рішеннями своїх керівників?
• 2. Чи вважають підлеглі, що стиль керівництва їхнього начальника автократичний?
• 3. Чи вважають підлеглі за краще залишати остаточне вирішення найважливіших проблем за керівником?
• 4. Чи досягає розрив в оплаті праці співробітників організації двадцятикратного рівня?
Чим більша кількість ствердних відповідей на ці запитання - тим вищим є рівень дистанції влади. Культури з високою дистанцією влади зазвичай терпимо сталяться до авторитарного стилю управління і чиношанування.
Таблиця 5.8
Особливості культур з низькою та високою дистанцією влади
| Сім'я | |
| o У дітей виховують власний характер o Відносини з батьками на основі рівності | o Діти повинні слухатись батьків; o Покора батькам, батьки мають право приймати рішення за дітей |
| Школа | |
| o У навчанні центральна фігура - учень; o Навчання - об'єктивний процес пізнання | o У начанні центральна фігура - вчитель; o Навчання - виховання мудрості вчителем |
| Робота | |
| o Мінімальна нерівність серед працівників, рівноправність і доступність керівництва; o Основа влади - законність і компетентність. Переважає посадова основа влади; o Переважають раціональні рішення, чітко встановлена відповідальність за прийняте рішення; o Розрив в оплаті незначний. Диференціація оплати за рахунок соціальних виплат; o З підлеглими необхідно консультуватися; o Ідеальний бос - грамотний і здібний демократ | o Нерівність і привілеї вважаються нормою; чиношанування, недоступність керівництва; o Основа влади базується на силі та харизмі; переважає особиста основа влади; o Переважають політичні рішення, відповідального за які складно знайти; o Значний розрив в оплаті. Диференціація оплати за рахунок прямих виплат та привілеїв; o Підлеглим вказують, що і як треба робити; o Ідеальний бос - великодушний і доброзичливий автократ |
Співвідношення мужності (маскулінізм) і жіночності (фемінізм). Мужність домінує в суспільствах, де соціальні ролі чоловіків і жінок значно відрізняються. Мужність не обов'язково супроводжується юридичною нерівністю. Скоріше, йдеться про прагнення жінок в маскуліністичних ділових культурах засвоїти стереотипи чоловічої поведінки. В СРСР це яскраво виявлялося в 30-х роках, коли жінки змагалися з чоловіками у так званих чоловічих професіях (льотчики, шахтарі, трактористи), Саме з цієї точки зору США, Швейцарія та Англія належать до більш чоловічих (або мас-куліністичних) країн, ніж Японія. Хоча в Японії статева нерівність виражена набагато яскравіше. У системі цінностей таких ділових культур переважають "чоловічі", матеріальні орієнтири: прагнення виділитися, зробити кар'єру, проявити себе, заробити грошей. Робота зазвичай вважається важливішою за домашні функції, в керівникові більше поважають силу, швидкість прийняття рішень, масштабність підходів, жорсткість.
Навпаки, в суспільствах, де переважає жіночність, соціальні ролі чоловіків і жінок переважно збігаються, а в системі цінностей домінують якість життя, підтримка товаристських стосунків, моральні, етичні аспекти, захист навколишнього середовища, співчуття і захист слабких, хворих та знедолених. Розум і благородство цінуються більше, ніж сила. Власний дім і родинні цінності вважаються важливішими за успіхи в роботі. В керівникові поважають уміння організувати безконфліктну групову роботу, досягти консенсусу, розробити справедливу систему мотивації.
Таблиця 5.9
Особливості феміністичних та маскуліністичних культур
| Сім'я | |
| o Чоловік повинен бути жорстким, але турботливим; статева рівність і рольова гнучкість; ні чоловік, ні жінка не повинні застосовувати силу; o Акцент на відносинах; o Солідарність; o Вирішення конфліктів через компроміс та переговори | o Мужчина повинен бути жорстким, жінка - м'якою, турботливою. Чоловічі і жіночі ролі чітко розмежовані; o Акцент на досягненнях; o Змагання; o Вирішення конфліктів силовими методами |
| Школа | |
| o Орієнтація на середнього учня; o Мета - соціальна адаптація; o Результати навчання не дуже важливі | o Орієнтація на кращого учня; o Мета - академічні успіхи; o Погані оцінки, відрахування - катастрофа |
| Робота | |
| o Мотивація через турботу, моральні стимули і умови роботи, співчуття до нещасних і слабких | o Мотивація через амбіції, матеріальні стимули та досягнення; обожнювання сильних та успішних |
| o Над наполегливістю, самовпевненістю підсміюються; o Цінується скромність самооцінки; o Акцент на якості життя; o Зваженість вчинків схвалюється | o Наполегливість, самовпевненість схвалюються; o Цінується уміння себе подати; o Акцент на кар'єру; o Рішучість вчинків схвалюється |
Найбільш жіночними культурами є Скандинавські країни і Голландія, найбільш мужніми - США, Австрія, Швейцарія, Англія, Ірландія, Німеччина, Італія. До мужніх культур тяжіють Україна і країни СНД.
Ставлення до невизначеності. В різних ділових культурах люди по-різному сприймають невизначеності в житті і бізнесі. Наприклад, жителі Німеччини, Бельгії та низки інших країн прагнуть максимально уникати будь-якої невизначеності, відчувають у тривогу в непевних ситуаціях, намагаються максимально усунути двозначність у відносинах. Для того щоб уникнути цього, розробляються закони і правила поведінки на всі випадки життя, а в рамках конкретної діяльності -найдетальніші контракти. Інші ділові культури спокійно сприймають те, що все передбачити неможливо. Тут панує підхід, сформульований колись Наполеоном: "Спочатку приймемо бій, а там подивимося". Детальні контракти тут, як правило, не розробляються, перевага надається рамковим домовленостям, які корегуються в процесі їх реалізації.
Таблиця 5.10
Особливості культур з різним рівнем уникнення невизначеності
| Сім'я | |||
| o Незвичне - цікаво; o Розслабленість, добродушність, низький рівень стресо-вості; o Демонстрація емоцій та агресії неприпустима | o Незвичне - небезпечне; o Високий стресовості, тривожності та неспокою; o Демонстрація емоцій та агресії нормальна | ||
| Школа | |||
| o Учням комфортно, коли програми у них не структуровані, не чітко визначені цілі, не деталізовані завдання, робота - без розкладу, коли вчитель говорить "не знаю" | o Учням комфортно, коли програми структуровані, цілі чіткі, завдання деталізовані, робота суворо за розкладом, коли вчитель знає все | ||
| Робота | |||
| o Нелюбов до правил, стандартів та формальностей; o Довірливість; колеги залишаються друзями за наявності різних точок зору; o Інтерпретація часу в термінах спокою, задоволеності, відпочинку; o Висока потреба в стратегічному плануванні, нерозробленість оперативного плану | o Емоційна потреба в правилах, формалізації та стандартах; o Підозріливість; різні думки посилюють недовіру; o Інтерпретація часу в термінах грошей, роботи і досягнення успіху o Низька потреба в стратегічному плануванні, велике значення надається деталізованим оперативним планам | ||
До країн з низьким ступенем уникнення невизначеності належать Англія, Скандинавські країни (окрім Фінляндії), Данія, США. На іншому полюсі знаходяться Німеччина, Бельгія, Австрія, Швейцарія, країни Південно-Західної Європи.
Ділова культура України і країн СНД більше тяжіє до високого рівня уникнення невизначеності. Хоча дослідники стверджують, що для молодого покоління (20-30 років) прагнення уникати невизначеності істотно знижується.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародний менеджмент» автора Юхименко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Емоційно залучені та емоційно нейтральні культури“ на сторінці 2. Приємного читання.
