Законодавством забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату у зв'язку з вагітністю або наявністю дітей віком до 3 років, самотнім матерям, що мають дитину до 14 років або дитину-інваліда. При відмові їм у прийнятті на роботу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про причини відмови в письмовій формі (ст. 184 КЗпП України).
Працюючі жінки також мають гарантії і пільги. Так, недопустимо залучати жінок до робіт у нічний час, до понаднормових робіт, до робіт у вихідні дні і направляти у відрядження вагітних жінок, а також жінок, які мають дітей віком до З років (ст. 176 КЗпП України).
Згідно зі ст. 54 КЗпП України нічним вважається час із 22-ї години вечора до 6-ї години ранку. Якщо на цей час припадає тільки частина зміни (наприклад, 2 години), то й у цьому разі жінок не можна залучати до роботи.
Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до понаднормових робіт або направлятися у відрядження без їхньої згоди (ст. 177 КЗпП України). Відмова жінки в таких випадках не може розглядатися як порушення трудової дисципліни.
До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, що є легшою і виключає вплив шкідливих чинників, вона підлягає відстороненню від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі пропущені з цієї причини робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації (ст. 178 КЗпП України).
Жінки, які мають дітей віком до 3 років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу зі збереженням середнього заробітку на попередній роботі до досягнення дитиною 3-річного віку. Якщо заробіток на легшій роботі вищий, ніж той, який вони отримували до переведення, то їм виплачується фактичний заробіток.
Жінкам, які працюють на роботах зі шкідливими умовами праці, що дає право на додаткову відпустку, період виконання інших робіт у зв'язку з вагітністю включається в стаж для додаткової відпустки.
Відпустка жінкам у зв'язку з вагітністю і пологами надається тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнення пологів, народження двох і більше дітей або якщо жінка відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" належала до І—IV категорії — 70) календарних днів після пологів. Ці дні розраховуються сумарно і надаються жінкам цілком незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, а також, на їхнє бажання, надається частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з оплатою за ці періоди допомоги з державного соціального страхування (ст. 179 КЗпП України).
Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, обумовленою медичним висновком, але не більше, ніж до досягнення дитиною 6-річного віку.
Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі лікарняного листка, який видає відповідна медична установа.
За весь період такої відпустки всім жінкам виплачується допомога з державного соціального страхування в розмірі 100 % незалежно від тривалості загального стажу роботи.
Підприємства й організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку і відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості, ніж передбачено законодавством.
Частково оплачувану відпустку і додаткову відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною може бути використано цілком або частково також батьком дитини, бабусею, дідусем або іншими родичами, які фактично здійснюють догляд за дитиною або особою, котра усиновила або взяла опікунство над дитиною.
Згідно зі ст. 180 КЗпП України власник зобов'язаний надавати жінкам відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами і за їхньою заявою приєднувати до цієї відпустки і щорічну відпустку. При цьому чергова відпустка надається на бажання жінки перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї незалежно від тривалості роботи на цьому підприємстві, в установі, організації.
У будь-якому разі щорічна відпустка надається в повному розмірі, а не пропорційно відпрацьованому часу (якщо в жінки немає 6-місячного стажу роботи, відпустку вона одержує авансом). Якщо жінка не використала відпустку за минулий рік, то на її прохання відпустки за минулий і поточний рік належить об'єднати. Коли термін відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами настає в період чергової відпустки, то невикористана його частина переноситься на інший час.
Частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку надаються за заявою жінки або осіб, котрі здійснюють фактичний догляд, цілком або частково в рамках передбаченого терміну й оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 181 КЗпП України).
Час частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і додаткової відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною (відповідно до медичного висновку) до досягнення нею 6-річного віку зараховуються як у загальний, так і в безперервний стаж, стаж роботи за спеціальністю. Час наданої підприємством відпустки для догляду за дитиною понад норму, встановлену законодавством, в безперервний стаж не зараховується.
У стаж роботи, що дає право на щорічну оплачувану відпустку, час відпустки для догляду за дитиною не зараховується.
Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з виплатою у встановленому порядку допомоги у зв'язку з пологами за період із дня усиновлення і по закінченні 56 днів із дня народження дитини (70 календарних днів — при усиновленні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент персоналу» автора Мурашко М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гарантії та пільги для жінок“ на сторінці 1. Приємного читання.
