Невербальне спілкування
"Той, хто багато говорить, часто зазнає невдачі, тому краще знати міру" (Дао).
У людини, як і в тварин, є набуті та вроджені інстинкти. До них можна віднести й невербальні засоби спілкування. Більшість із них мають спадкову природу, а інша частина добувається в процесі життєдіяльності людини. Психологами встановлено, що від 60 до 80 % комунікацій здійснюються за рахунок невербальних засобів спілкування, і тільки 20—40 % — за рахунок вербальних.
У людини є кілька зон особистісного простору, і кожна має своє призначення. Американський антрополог Б. Холл виділив чотири типи особистісного простору або просторові зони.
Інтимна зона (15—45 см) розділяє людей досить близьких, які не бажають посвячувати в свої справи третіх осіб. Дозволяється проникнути в цю зону тільки тим людям, які перебувають у тісному емоційному контакті. У неї допускаються діти, батьки, чоловіки, коханці, близькі друзі й родичі. З усіх зон ця вважається найголовнішою. Вона охороняється людиною як власність. У ній ще є підзона радіусом 15 см, у яку можна проникнути тільки за допомогою фізичного контакту. Це надінтимна зона людини.
Особиста зона (45 см — 1,5 м) визначається як дистанція, яку індивід схильний витримувати між собою і всіма іншими в ситуаціях повсякденного спілкування, на вечірках, офіційних прийомах, зустрічах, у приятельських компаніях.
Соціальна зона має діапазон 1,5—3,5 м. На такій відстані людина визнає за краще триматися від сторонніх людей, нових працівників на роботі й т. ін.
Суспільна зона (більше 3,5 м) визначається дистанцією, що зберігається при зустрічі двох або більше людей на привселюдних зборах.
Просторові зони залежать від національної специфіки і регулюються нормами етикету, що діють у рамках тієї чи іншої культури. Так, етикет допускає мінімальні варіанти дистанцій у латиноамериканців та арабів, а максимальні — у північноамериканців і північноєвропейців.
Офіційна зона українців і росіян визначається звичайно відстанню, яка дорівнює довжині двох рук, простягнених для рукостискання, а приятельська — довжині двох зігнутих у ліктях рук.
Як поводитися з "важкими" людьми
1. Тип "танк".
За своєю натурою це грубі й безцеремонні люди. Вони вважають, що оточуючі зобов'язані давати їм дорогу. Звичайно, вони глибоко переконані у своїй правоті і хочуть, щоб про це знали всі.
У разі конфлікту з такими людьми (якщо суть конфлікту не дуже важлива для вас) кращий вихід — ухилитися від нього або пристосуватися, поступившись такій людині в малому.
Якщо розв'язання конфлікту таким способом для вас неможливе, то необхідно дати такій людині виговоритися. Після цього можна спокійно висловити свій погляд, у жодному разі не ставлячи під сумнів правоту співбесідника. При такому розвитку конфлікту є великий ступінь імовірності прийти до спільного рішення.
2. Тип "прихований інтриган".
Така людина намагається заподіювати людям прикрості за допомогою прихованих інтриг, шахрайств, шпильок.
Найцікавіше полягає в тому, що звичайно вона глибоко переконана в тому, що такі форми її поведінки цілком виправдані обставинами, які склалися. Хтось інший у такому разі чинить неправильно, вона виконує шляхетну роль таємного месника, який бореться за справедливість.
Ще однією причиною такої поведінки може бути те, що в цієї людини немає необхідної влади для втілення задуманого.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент персоналу» автора Мурашко М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спілкування з персоналом“ на сторінці 1. Приємного читання.
