дітей і більше). їм також надаються частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і додаткова відпустка без збереження заробітної плати тривалістю відповідно до медичного висновку, але не більша, ніж до досягнення дитиною 6-річного віку (ст. 182 КЗпП України). Працюючі жінки, які мають дітей віком до півтора року, крім загальної перерви для відпочинку і приймання їжі мають право на додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше, ніж через години тривалістю не менше 30 хвилин кожна (ст. 183 КЗпП України). Терміни і порядок надання перерв для годування дитини визначає власник або уповноважений ним орган за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з огляду на побажання матері.
Іноді, з огляду на відстань від місця роботи до місця проживання жінки і стан здоров'я дитини, перерву може бути продовжено.
За наявності двох і більше немовлят тривалість додаткової перерви встановлюється не менше однієї години.
При 7- і 8-годинному робочому дні жінці, як правило, надаються дві додаткові перерви для годування дитини (з інтервалом 3 години, з огляду на обідню перерву), а при 6-годинно- му робочому дні — дві додаткові перерви, з огляду на обідню перерву, і одна, якщо обідню перерву не передбачено. Якщо дитину за станом здоров'я потрібно годувати частіше, необхідно подати медичний висновок.
Якщо жінка не має можливості використовувати надану перерву у зв'язку з віддаленістю місця роботи від місця проживання, для годування дитини допускається приєднання додаткової перерви до обідньої перерви, об'єднання двох перерв або перенесення їх на кінець робочого дня.
Додаткові перерви надаються також для штучного годування дитини.
Перерви для годування дітей включаються в робочий час і оплачуються із середнього заробітку.
Законодавством забороняється звільнення з роботи вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (за медичним висновком — до 6 років), самотніх матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.
Звільнення таких жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише в разі повної ліквідації підприємства, установи, організації і за умови їхнього обов'язкового працевлаштування (ст. 184 КЗпП України).
По закінченні терміну трудового договору звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (або старших, ніж 3 роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина відповідно до медичного висновку в цей період потребує домашнього догляду), самотніх матерів (жінок неодружених, котрі подали свідоцтво про народження дитини, в якому немає запису про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, удови), що мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, також відбувається з обов'язковим працевлаштуванням (ч. З ст. 184 КЗпП України).
Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав це зобов'язання з працевлаштування, якщо працівниці не було надано на тому або на іншому підприємстві (в установі, організації) іншу роботу або запропоновано роботу, від якої вона відмовилася з поважної причини (наприклад, за станом здоров'я).
Ці гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв'язку із закінченням терміну договору таких працівників, коли їх було прийнято на сезонні роботи.
Законодавством передбачено низку пільг для жінок. Згідно зі ст. 185 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний надавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів, путівки в санаторії і в будинки відпочинку безплатно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу.
Жінкам (або одному з працюючих членів сім'ї) також надається допомога по догляду за хворою дитиною віком до 14 років на період, коли є потреба у догляді за дитиною, але не більший, ніж 14 календарних днів. Якщо сім'я має кількох дітей віком до 14 років і вони хворіють не одночасно, допомога з тимчасової непрацездатності надається на кожну дитину окремо. Якщо одночасно хворіють двоє і більше дітей, то лікарняний листок видається один на всіх хворих дітей і допомога з тимчасової непрацездатності надається за одним лікарняним листком.
Якщо дитина хворіє і по закінченні терміну, на який може бути видано лікарняний листок по догляду за нею (14 днів), особі, яка працює, видається довідка про тимчасову непрацездатність на період захворювання дитини.
Допомога з тимчасової непрацездатності за час відсутності на роботі відповідно до довідки не надається.
Працюючій матері або іншій працюючій особі, звільненій від роботи у зв'язку з перебуванням разом із хворою дитиною в стаціонарі, допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за весь час перебування в стаціонарі.
Сезонним і тимчасовим працівникам, які доглядають за хворою дитиною, допомога з тимчасової непрацездатності призначається і виплачується на загальних підставах (Положення про порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям із дітьми).
Жінки, які народили 5 і більше дітей і виховали їх до 8-річного віку, а також матері інвалідів з дитинства, що виховали їх до цього віку, мають право на призначення пенсії за віком по досягненні 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу роботи часу по догляду за дітьми (Закон України "Про пенсійне забезпечення").
Дружинам військових, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується також період проживання разом із чоловіком у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за фахом, але не більше 10 років (Закон України "Про соціальний і правовий захист військових і членів їхніх сімей").
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент персоналу» автора Мурашко М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гарантії та пільги для жінок“ на сторінці 2. Приємного читання.
