Розділ «Тема 6. Управління інноваційним проектом»

— величезна кількість ідей ще не гарантує появи "геніальної ідеї";

— зважаючи на відсутність аналітичного етапу, "мозковий штурм" дозволяє генерувати яскраві, оригінальні ідеї, але не завжди стратегічно правильні рішення;

— непридатний для вирішення складних завдань, для яких потрібне проведення досліджень ринку, спеціальні знання щодо продукту або технічна підготовка.

1.2. Зворотна мозкова атака: різновид методу "мозкового штурму". Процес пошуку ідей проходить у два етапи:

— виявляються всі можливі недоліки продукції;

— на підставі знайдених недоліків та слабких місць пропонують шляхи їх усунення, тобто триває нарада за традиційним "мозковим штурмом".

Цей метод, відображаючи повніше недоліки продукту, дозволяє знаходити більше нових рішень як у сфері маркетингу, так і в техніко-технологічних аспектах.

1.3. Тіньова мозкова атака: різновид мозкового штурму, орієнтований переважпо на навчання і тренінг творчих здібностей. Метод дозволяє залучити до колективної творчості всіх учасників процесу без обмежень. Під час проведення тіньової мозкової атаки в аудиторії формується група активних генераторів ідей з 5—7 осіб, яка працює за правилами звичного "мозкового штурму". Решта учасників утворюють одну або декілька груп "тіньового кабінету" (між ними можна організувати змагання). Генератори "тіньового кабінету" стежать за перебігом роботи активних генераторів, фіксуючи ідеї, які вони пропонують, і рішення, але не висловлюючи своїх пропозицій.

1.4. Корабельна рада (або "нарада піратів"): різновид "мозкового штурму" для вирішення проблеми в умовах дефіциту інформації і часу. Автори методу — В. Гільде, К. Штарке (1970). Правила передбачають заздалегідь визначену черговість виступів від "юнги" до "капітана", тобто від молодшого до старшого за рангом. При цьому кожен висловлюється тільки після звернення до нього "капітана" (модератора). Генерація ідей чергується з критикою (також після команди модератора). Критикувати, а потім і захищати обрані ідеї, повинні всі. На завершення роботи "капітан" підводить підсумок.

1.5. Метод фокальних об'єктів ("метод каталоги", "метод випадкових об'єктів"): метод пошуку нових ідей за допомогою приєднання до заданої продукції властивостей або ознак випадкових об'єктів. Автор Ф. Кунце (1926). Перенесення ознак випадково вибраних об'єктів на удосконалюваний об'єкт перебуває ніби у фокусі перенесення, і тому називається фокальним. У результаті можуть виникати незвичайні комбінації завдяки вільним асоціаціям. Перевагою методу генерації ідей є можливість нестандартного сприйняття навколишнього середовища.

2. Метод запитань передбачає відповіді на запитання, які можуть наштовхнути на цікаву ідею модифікації об'єкту. Метод буде ефективним, якщо розробник має багату уяву, вміє абстрагуватися від стереотипів. Нижче наведено приблизний перелік питань:

— Чи можна знайти для цього інший спосіб використання?

— Чи можна це адаптувати?

— Чи є вже щось схоже? Що можна скопіювати?

— Що можна змінити (колір, зміст, рух, запах, форму)?

— Чи можна щось збільшити (час, частоту, потужність, розмір)?

— Додати ще якійсь компоненти?

— Чи можна зменшити щось (зробити нижче, коротше, легше)?

— Чи можна замінити па інше? Замінити один інгредієнт? Інший матеріал? Джерело енергії?

— Чи можна перекомпонувати (інші графік, ритм, порядок)?